За словами науковців, типово "чоловічі" заняття негативно впливають як на довкілля, так і на клімат.
Науковці із 13 країн заявили про негативний вплив традиційних "чоловічих" звичок на клімат і довкілля. Про це пише Daily Mail.
У роботою під назвою "Men, masculinities, and the planet at the end of (M)Anthropocene"учені проаналізували, як чоловіча поведінка і їхні соціальні ролі впливають на екологію та зміну клімату.
Дослідники дійшли висновку, що чоловіки зазвичай мають більший "вуглецевий слід", ніж жінки, насамперед через подорожі, транспорт і туризм. Також чоловіки менш стурбовані зміною клімату і менш охоче змінюють свої щоденні звички заради боротьби з нею.
Крім того, за твердженням учених, типово "чоловічі" заняття негативно впливають як на довкілля, так і на клімат. Йдеться, зокрема, про риболовлю, полювання, а також споживання м’яса.
"Зараз уже існує чимало досліджень, які демонструють очевидний негативний вплив деяких чоловічих моделей поведінки на довкілля та клімат. Дивує те, що цей аспект майже не враховується у більшості дискусій і політик щодо сталого майбутнього", - заявив професор соціології Гаддерсфілдського університету Джефф Гірн.
Свої висновки, опубліковані в International Journal for Masculinity Studies, автори поділили на шість ключових категорій.
Дослідники з’ясували, що чоловіки зазвичай мають більший вуглецевий слід і сильніше впливають на довкілля, ніж жінки. За їхніми словами, це значною мірою пов’язано з більшою кількістю подорожей, використанням транспорту, туризмом та споживанням м’яса.
"Чоловіки споживають більше м’яса, ніж жінки, і є лідерами тваринницько-промислового комплексу. Споживання м’яса залишається частиною домінантної маскулінності у багатьох культурах", - пояснили дослідники.
Науковці зазначили, що загалом чоловіки менше турбуються про зміну клімату і менш готові змінювати свої звички, щоб боротися з нею.
"Чоловіки зазвичай демонструють меншу стурбованість зміною клімату, меншу готовність змінювати повсякденну поведінку для пом’якшення ситуації та менші амбіції у цьому напрямку в публічній політиці", - сказали автори.
За словами учених, чоловіки також менш активні в екологічній політиці, мають менше амбіцій у цій сфері та рідше підтримують політичні сили, які виступають за екологічну справедливість.
"Серед впливових форм маскулінності, особливо серед ультраправих політичних еліт, заперечення кліматичних змін часто поєднується з мізогінією. Чоловіки, особливо заможні білі представники євро-західних еліт, домінують у власності та керівництві у видобувних і високовпливових галузях - від промислового сільського господарства, автомобільної сфери й водних ресурсів до новітніх технологій штучного інтелекту, що супроводжуються дедалі більшими екологічними витратами", - заявили науковці.
На думку авторів дослідження, типово "чоловічі" заняття зазвичай шкодять як довкіллю, так і клімату.
"Чоловіки частіше залучені до володіння, управління та контролю важкої, хімічної, вуглецевоємної промислової аграрної сфери, екологічно шкідливих і видобувних галузей, а також, звичайно, мілітаризму, який має власні руйнівні наслідки для довкілля", - пояснили науковці.
Хоча дослідники не називають конкретних імен, вони підкреслюють, що найбільш руйнівні тенденції характерні саме для привілейованих чоловіків у країнах глобальної Півночі.
"Руйнівні екологічні та соціальні процеси пов’язані та значною мірою зумовлені діяльністю привілейованих євро-західних країн, особливо елітних білих чоловіків", - кажуть автори.
Водночас дослідники наголосили, що ці висновки не стосуються всіх чоловіків, адже багато хто активно долучається до боротьби зі зміною клімату.
"Деякі чоловіки терміново й енергійно працюють над тим, щоб змінити ці тенденції", - додали науковці.
Раніше УНІАН писав, що міські птахи бояться жінок більше, ніж чоловіків. Учені провели дослідження і переконалися, що птахи в міських парках і зелених зонах дозволяли чоловікам підійти в середньому на 1 метр, або на 11% ближче, ніж жінкам.
Чому птахи так реагують – залишається загадкою. Дослідники розглянули різні гіпотези: тонкі відмінності в ході (наприклад, рух стегон), запах, голос чи навіть історичну "генетичну пам’ять". У минулому жінки в мисливсько-збиральницьких суспільствах могли частіше займатися полюванням на дрібну живність, включно з птахами. Однак автори чесно визнали, що можуть лише висувати гіпотези.