Попри те, що застосування ядерної зброї у російсько-українській війні наразі виглядає вкрай малоймовірним сценарієм, сам факт російської агресії свідчить про ступінь агресивності та неадекватності російського політичного керівництва і держави загалом. З огляду на це інтерес викликає нове дослідження британських вчених, які проаналізували глобальні кліматичні наслідки ядерних бомбардувань в районі російсько-українського кордону.
Дослідження, результати якого опубліковані в у журналі Nature, не розглядає політичні, військові та економічні аспеки ядерної війни, а зосереджене саме на питання того, чи варто очікувати так званої ядерної зими в разі локального ядерного конфлікту середньої інтенсивності. Вчені проаналізувати сценарій, за якого в атмосферу потрапляє близько 5 млн тонн сажі (чорного вуглецю) після ядерних вибухів і пожеж.
За результатами моделювання, викид сажі у стратосферу призведе до помітного охолодження клімату на планеті. У перший рік середня температура в Північній півкулі може знизитися приблизно на 1°C, а в окремих регіонах – значно більше. Зокрема, у Росії очікується падіння температури до 5°C нижче норми, у США – до 4°C.
Одночасно суттєво скоротиться сонячне випромінювання та кількість опадів, що напряму вдарить по сільському господарству. Зокрема, опади в середніх широтах Північної півкулі скоротяться на 20–40 %, а в окремих районах Азії та Західної Африки – до 80 %. Водночас у Південній півкулі спостерігатиметься незначне потепління та локальне збільшення опадів.
Окрему загрозу становить радіоактивне забруднення. Довгоживучі ізотопи, зокрема цезій-137 і стронцій-90, переносяться разом із частинками сажі на великі відстані. Близько 40% цих речовин осяде навіть у Південній півкулі, тобто вплив відчують країни далеко за межами зони конфлікту.
Кліматична система відновлюватиметься поступово: дві третини чорного вуглецю осяде протягом чотирьох років, а основні кліматичні показники повернуться до норми приблизно через шість років.
Вчені наголошують, що поєднання радіаційного впливу, кліматичного стресу та дефіциту продовольства може значно посилити ризики для здоров’я населення у світі. Навіть країни, віддалені від зони бойових дій, зазнають наслідків через глобальне перенесення забруднення та зміну клімату.
Інші публікації на тему клімату
Як писав УНІАН, у Тихому океані формується Ель-Ніньйо, який може розпочатися наприкінці літа або восени й потенційно стати одним із найсильніших в історії, аж до рівня "супер Ель-Ніньйо".
Це явище виникає через значне потепління поверхневих вод і вже підтверджується переміщенням мас теплої води, що запускає глобальні зміни в атмосфері. Його наслідки можуть включати посухи й пожежі в одних регіонах, повені в інших, вплив на урагани та ймовірне встановлення нових температурних рекордів, хоча точна сила явища поки невизначена.
