Сьогодні це науковий факт, прописаний у кожному підручнику біології, але півстоліття тому ідею Лінн Маргуліс вважали науковою єрессю.
За свою довгу і видатну кар'єру біолог Лінн Маргуліс зробила кілька новаторських відкриттів, які сьогодні ми сприймаємо як загальновідомі факти. Наприклад, вона активно відстоювала "гіпотезу Гайї" Джеймса Лавлока, згідно з якою Земля саморегулюється для підтримки умов, необхідних для життя.
Але, безумовно, найзначнішою її теорією став симбіогенез, пише Upworthy. І хоча спочатку цю ідею списали з рахунків як "дивну" і "естетично приємну, але непереконливу", в кінцевому підсумку вона тріумфувала і повністю переписала наші погляди на саме походження життя.
Наприкінці 1960-х років Маргуліс написала роботу під назвою "Про походження мітозуючих клітин", яка була досить авангардною для того часу. У ній вона висунула теорію: життя еволюціонувало завдяки злиттю організмів, які ставали нероздільними.
По суті, рушієм життя є співпраця, а не конкуренція і домінування. Це суперечило дарвінівському принципу "виживання найпристосованіших", який у наукових колах вважався непорушною істиною. Статтю Маргуліс відхилили в п'ятнадцяти журналах, перш ніж її прийняли в Journal of Theoretical Biology.
Однак час виявився на боці Маргуліс. До кінця 70-х і початку 80-х років дослідження довели, що два основних будівельних блоки рослин і тварин – хлоропласти і мітохондрії – колись були незалежними бактеріями. Це закріпило той факт, що на біологічному рівні для довголіття зв'язок важливіший за автономію. Тепер це написано в усіх підручниках, але без згадки про те, через які терни довелося пройти цій істині.
Хоча критика нових наукових теорій – справа звична, особливо якщо вони повністю змінюють усталену картину світу, багато хто відзначав, що ключову роль у первинному неприйнятті ідей Маргуліс зіграв сексизм. Вона сама не раз натякала, що в жінках бачили насамперед матерів і дружин, а вже потім – вчених.
Вона згадувала, що в шлюбі з колегою-вченим Карлом Саганом той міг "спокійно закінчити свою думку", в той час як від неї очікували виконання "всіх обов'язків домогосподарки 1950-х років: від миття посуду до оплати рахунків".
І все ж у Маргуліс були й інші суперечливі ідеї, які не мали нічого спільного з її статтю. Найбільш відома її невіра в те, що СНІД викликається вірусом ВІЛ; замість цього вона вважала причиною бактерію, що викликає сифіліс, незважаючи на десятиліття досліджень, що доводять протилежне. Ця думка розцінювалася як підтримка СНІД-дисидентства, що підривало зусилля з профілактики та лікування хвороби. Пізніше вона стала активним прихильником конспірологічних теорій про теракти 11 вересня, припускаючи причетність уряду до атак на вежі-близнюки.
Можливо, це одна з тих ситуацій, коли "потрібно приймати хороше разом з поганим". Вроджений дух суперечності Маргуліс подарував нам як ці необґрунтовані і навіть шкідливі переконання, так і абсолютно нові парадигми, що змінили наше розуміння життя.
І, принаймні, це висвітлило необхідність того, щоб наука враховувала безліч точок зору для відкриття істини. Здається, життя – це все-таки історія про об'єднання.
Раніше УНІАН повідомляв, що один вчений випадково виявив химерні стародавні структуритам, де їх не повинно бути.