Давні люди проводили ритуали з кістками людей, а черепи перетворювали на чаші.
Стародавні людські рештки, знайдені у трьох різних печерах в Іспанії, свідчать про те, що канібалізм виникав серед ранніх європейців у різних обставинах протягом тисячоліть, пише The Independent.
Як зазначається, печери Маламурсо, Каріґуела та Махоліка у провінції Гранада стали важливими археологічними пам’ятками для вивчення ранніх людей у Європі. У новому дослідженні, результати якого опубліковані в Journal of Archaeological Science, вчені повторно проаналізували майже тисячу кісток, застосувавши сучасні методи дослідження. Відтоді як ці печери стали відомими серед археологів, минуло понад 50 років.
"Дослідження дозволило з безпрецедентною точністю встановити, що канібалізм на Піренейському півострові не був однорідною практикою і не обмежувався якимось одним історичним періодом. Навпаки, вчені дійшли висновку, що канібалізм періодично практикували протягом тисячоліть, причому його причини та соціальний контекст могли суттєво відрізнятися", - йдеться у статті.
Зараз науковці намагалися встановити, чи піддавалися доісторичні людські кістки, знайдені у трьох печерах, навмисній обробці. Під мікроскопом дослідники шукали сліди порізів, переломів, ударів і зубів. Також фахівці визначали, чи виникли пошкодження тоді, коли кістка була ще свіжою, чи вже через певний час після смерті людини. А для кожного сліду на кістках учені встановлювали, чи був він випадковим, чи виник унаслідок "людської діяльності".
Попри схожість у способах обробки людських останків – на це вказують сліди порізів, варіння та зубів, – кожна з печер розповіла свою історію.
На кістках, знайдених у Маламурсо, дослідники виявили ознаки насильства, а у Каріґуелі - свідчення особливого поводження з людськими черепами. Натомість людські рештки з печери Махоліка вказують на можливе проведення ритуальних практик.
"Наше дослідження показує, що неможливо говорити про єдину форму "неолітичного канібалізму", оскільки схожі археологічні свідчення можуть приховувати дуже різні соціальні реалії", – зазначив дослідник Антоніо Родріґес-Ідальго.
Додатковий аналіз людських кісток із Маламурсо вказує на можливий епізод колективного насильства, який стався приблизно 5000 року до нашої ери.
"У Маламурсо ми виявили переломи, які свідчать про насильницьку смерть. Крім того, наш аналіз показав наявність останків людей усіх вікових груп. Це може свідчити про насильницьку подію, під час якої були вбиті всі або майже всі члени певної групи, після чого їхні тіла спожили", – пояснив Родріґес-Ідальго.
У печері Каріґуела вчені знайшли свідчення кількох епізодів канібалізму, які відбувалися у різні періоди неоліту. Серед знахідок – два людські черепи, які були спеціально оброблені для виготовлення чаш.
Водночас сліди канібалістичних практик у печері Махоліка, за словами дослідників, не пов’язані з епізодами насильства. Найпізніші свідчення такої практики тут датуються приблизно 3800 роком до нашої ери.
"Наявні свідчення вказують на те, що канібалізм не був безперервним явищем у європейському неоліті. Натомість він був зосереджений у певні періоди та регіони. Ця часова закономірність простежується в різних частинах Європи, і епізоди, зафіксовані в цих трьох печерах, також вписуються в неї", – пояснив ще один автор дослідження Франсеск Марґінедас.
За даними науковців, подібні практики, ймовірно, були зосереджені у трьох основних періодах: наприкінці VI тисячоліття до нашої ери, у середині V тисячоліття до нашої ери та наприкінці III тисячоліття до нашої ери.
"Ми не можемо сказати, що всі ці епізоди мали спільну причину", – зазначила провідна авторка дослідження Пальміра Саладіє.
"Але ми можемо стверджувати, що протягом усього неоліту, періодично, хоча й не безперервно, існували обставини, пов’язані з конфліктами та (або) маніпуляціями з людськими останками. На нашу думку, це відображає зміни в соціальній організації, відносинах між різними групами, а також ставленні до смерті та насильства", – додала вона.
Нагадаємо, у Туреччині наковці вивчають незвичайне утворення Дюрупінар біля гори Арарат. Геофізичні сканування виявили під поверхнею структури, які прихильники теорії про Ноїв ковчег вважають можливими залишками стародавнього судна. Через незвичайні обриси це місце десятиліттями пов'язують із біблійною історією про Ноїв ковчег, а зараз дослідники використовують сучасні геофізичні методи, щоб з'ясувати, що насправді знаходиться під поверхнею.