Зараз цей уламок знаходиться біля морського місця стику трьох тектонічних плит.
Фрагмент Землі, який, як вважали вчені, зник сотні мільйонів років тому, неочікувано знайшли під узбережжям Північної Каліфорнії. Йдеться про давно втрачений фрагмент "Піонер", який колись був частиною стародавньої плити Фараллон. Він знаходиться під ділянкою, де перетинаються розломи Сан-Андреас і Каскадія, що може змінити уявлення експертів про землетруси на Західному узбережжі. Про це пише econews, посилаючись на дослідження, яке опубліковане в журналі Science.
Під час дослідження вчені для відстеження руху глибоко під землею використовували рої дрібних низькочастотних землетрусів. Вони виявили, що ця плита старої океанічної кори приєднана до Тихоокеанської плити та ковзає на північ під Північною Америкою вздовж майже горизонтального розлому, який не включений до стандартних моделей небезпеки.
Зазначається, що більша частина плити Фараллон вже занурилася глибоко в мантію. Геологи довгий час припускали, що будь-які залишки під Каліфорнією були повністю поглинені. Однак нові дослідження вказують на інше.
"Частина цієї старої плити була захоплена Тихоокеанською плитою близько тридцяти мільйонів років тому і з того часу мігрує на північ разом з нею, наче застрягла плитка на рухомій конвеєрній стрічці", - додали у матеріалі.
Зараз цей уламок знаходиться біля морського місця стику трьох тектонічних плит - "Потрійного зʼєднання Мендосіно". Саме тут Тихоокеанська, Північноамериканська та Гордська плити взаємодіють в одному з найбільш сейсмічно активних куточків США, неподалік від прибережних населених пунктів, лісів секвой та жвавих рибальських угідь.
Класична карта цього регіону показує три плити та три межі. Нова модель додає більше структур. Зазначається, що під поверхнею навантаження розподіляється між щонайменше пʼятьма рухомими частинами.
"Частина Північноамериканської плити відкололася і занурюється разом із плитою Горда, тоді як фрагмент Піонер рухається разом із Тихоокеанською плитою трохи південніше", - підкреслюють у виданні.
Тому така геометрія розширює межу між основними плитами далі на південь, ніж раніше вважали вчені. Також вона збільшу площу контакту між Тихоокеанською плитою та зоною субдукції Каскадія - районом, де вже зараз можливі землетруси магнітудою близько 9 балів, які можуть викликати цунамі, що прокочуються Тихим океаном.
"Для людей, які живуть уздовж узбережжя Північної Каліфорнії, найгострішим питанням є те, як ця прихована структура може вплинути на майбутні землетруси. Більш мілка поверхня субдукції, окреслена в новій моделі, допомагає пояснити, чому землетрус 1992 року в мисі Мендосіно, що мав магнітуду 7,2, почався на глибині, яка десятиліттями ставила в глухий кут сейсмологів", - аналізують у матеріалі.
Наразі експерти ще не впевнені, чи може цей розлом спричинити сильні землетруси, але вони попередили, що він не є невизначеним джерелом ризику в регіоні, де навіть невелика зміна характеру коливань може вплинути на будівлі, мости та плани евакуації у разі цунамі.
"Зрештою, ті самі тектонічні сили, що піднімають прибережні гори, нагрівають глибокі водоносні горизонти та формують дикі берегові лінії, також є рушійною силою землетрусів, які струшують будинки та офіси і згодом позначаються на рахунках за електроенергію через нові заходи з підвищення безпеки. Картування прихованих фрагментів, таких як фрагмент "Піонер", допомагає зменшити невизначеність і дає місцевим планувальникам чіткіше уявлення про те, які розломи заслуговують на особливу увагу", - підсумували у виданні.
Як писав УНІАН, раніше у глибинах Коралового моря знайшли сотні невідомих науці істот. Зокрема ділянка південної частини Тихого океану біля північно-східного узбережжя Австралії охоплює майже мільйон квадратних кілометрів переважно недосліджених глибоководних морських середовищ.
Також вчені зʼясували, що гума в підводних тунелях руйнується зсередини швидше, ніж вважали інженери. Відомо, що занурені тунелі будуються з готових секцій, які вивозяться на плаву, занурюються в траншею та з'єднуються під водою.