На думку вчених, це свідчення того, що жива поверхня планети реагує на зміни довкілля і перебудовується під їхнім впливом.
Рослинність Землі поступово зміщується на північний схід. Такий висновок зробили дослідники після того, як десятиліттями аналізували супутникові знімки, на яких фіксувався зелений покрив планети. Про це пише Earth.com.
У дослідженні Лейпцизького університету, яке вийшло у журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, науковці з'ясували, що за останні десятиліття глобальний центр сезонного росту рослин - своєрідна точка балансу всієї рослинності Землі - поступово змістився. На їхню думку, це свідчить про те, що жива поверхня планети реагує на зміни довкілля і перебудовується під їхнім впливом.
За словами вчених, щороку рослинність Землі формує сезонну хвилю росту. Улітку точка її балансу переміщується на північ, взимку - на південь. Приблизно в середині липня цей центр опиняється неподалік Ісландії, тоді як наприкінці лютого або на початку березня - біля узбережжя Ліберії у Західній Африці. Така траєкторія повторюється щороку, але загалом вона поступово зміщується.
Саме завдяки цьому показнику вчені змогли відстежити навіть незначні глобальні зміни, які складно помітити на локальному рівні.
Щоб порівняти дані за різні роки, дослідники використали метод, який умовно "зважує" рослинність. Території з більшою кількістю листя вони розглядали як "важчі", що дозволило розрахувати так званий центр мас рослинності для кожного дня спостережень.
"Якщо уявити Землю кулею і помістити її у спокійну воду, центр мас завжди буде спрямований вниз", - пояснив професор екологічних даних Лейпцизького університету Мігель Махеча.
Завдяки такому підходу науковці змогли порівнювати зміни рослинності у різні сезони та десятиліття.
Дослідники помітили, що загалом центр рослинності поступово зміщується на схід. На їхню думку, це пов’язано зі зростанням зеленого покриву в таких країнах, як Китай, Індія та Росія. У цих регіонах щільна рослинність створює своєрідне "тяжіння", зміщуючи баланс.
Однією із причин цих глобальних змін може бути підвищення концентрації вуглекислого газу в атмосфері. Додатковий CO₂ допомагає рослинам ефективніше здійснювати фотосинтез, оскільки вуглець стає менш обмеженим ресурсом.
Також, вважають дослідники, на зростання рослинності впливають довші вегетаційні сезони та активніше використання земель у сільському господарстві. Утім, цей процес має свої обмеження. Посухи, лісові пожежі, сильна спека та інші екстремальні явища можуть, навпаки, пригнічувати ріст рослин або знищувати їх.
Більшість рослинності Землі розташована саме в Північній півкулі. Тому зміни у цьому регіоні мають найбільший вплив на глобальний баланс. Зокрема, дослідження показують, що з підвищенням температури весняний ріст рослин починається раніше, а восени вони довше залишаються активними.
У новому дослідженні вчені також помітили, що центр рослинності продовжує зміщуватися на північ навіть у періоди, коли мав би рухатися у протилежному напрямку.
Зазначається, що особливо швидкі зміни відбулися в останні десятиліття. З 1983-го по 2021 рік центр рослинності зміщувався на північ в середньому на 1,6–2,4 км щороку. Однак після 2010 року темпи значно зросли - у деякі періоди зміщення становило близько 14,5 км на рік.
Це означає, що природні системи, сільське господарство та екосистеми можуть зіткнутися зі швидшими змінами сезонних циклів, ніж очікувалося, пише видання.
Щоб спрогнозувати подальші зміни, дослідники застосували той самий метод до кліматичних моделей. Шість моделей системи Землі підтвердили загальну тенденцію зміщення центру рослинності на північ і схід.
При цьому сценарії з високими викидами парникових газів показують ще сильніше зміщення на схід. Водночас результати різних моделей значно відрізняються, тому науковці наголосили на важливості подальших спостережень.
На думку дослідників, подальші спостереження допоможуть зрозуміти, чи продовжить "зелений центр" Землі рухатися на північний схід, чи цей процес з часом сповільниться.
Раніше УНІАН повідомляв, що вчені дослідили найпосушливішу пустелю, і результати їх приголомшили. Науковці Кельнського університету дізналися, що ґрунт пустеля Атакама, що на півночі Чилі, рясніє життям. Вони вважають, що це свідчення того, що організми здатні адаптуватися в екстремальних умовах, а результати дослідження можуть допомогти поліпшити оцінку екологічних наслідків зміни клімату.