Цього року Україна відзначить 30-річчя Незалежності / фото ua.depositphotos.com
Не встигли озирнутися, а цього року зустрінемо тридцяту річницю Незалежності України. Який шлях українці пройшли з моменту проголошення Незалежності й до сьогодні? Чим запам’ятався 2012-й рік та як це – починати з нуля в новій, власній державі?
*"30 років – 30 кроків Незалежності" - спецпроект ТСН.Тижня, який розповідає, як і чим українці жили від буремного 1991-го і донині.
Чотирнадцять палуб, півтори тисячі кают, двоповерховий спортзал з чотирма басейнами… Все це називалося круїзним лайнером Коста Конкордія. Але 13 січня 2012 року семиденний круїз судна з трьома тисячами пасажирів закінчується найабсурднішою катастрофою. За кілька сотень метрів від берега велетенський лайнер врізається у всім відому і позначену на всіх лоцманських картах підводну скелю. Пробоїна сягає 50 метрів. Та екіпаж судна настільки не вірить у хоч якусь небезпеку для корабля-гіганта, що відмовляється подавати сигнал СОС. В розірваний борт вриваються тисячі тонн води. Корабель все більше завалюється набік, на борту спалахує паніка…
Тридцять дві людини гине, вдвічі більша кількість отримує серйозні поранення. Капітан Коста Конкордії, який, за морськими законами, мав піти з судна останнім, сідає в один з перших рятувальних човнів. Пізніше суд визнає його винним у ненавмисному вбивстві 32-х осіб і відправить до в’язниці на 16 років. Сам корабель через рік відтягнуть в порт, де поріжуть на металобрухт. А загадка тарана підводної скелі обросте чутками про фатальну блондинку з Молдови Домініку Чермотан, якою капітан був зайнятий більше ніж штурвалом…
8 березня 2012 року 18-річна дівчина з Миколаєва Оксана Макар йде в кафе, в якому підсідає до трьох хлопців, одного з яких вона знала. Вочевидь, ті підсипають їй якусь хімічну речовину, відводять на квартиру і ґвалтують. Крики Оксани чують сусіди, але ніхто не викликає міліцію. Один з ґвалтівників лякається наслідків і вирішує: дівчину треба задушити! Залишивши нерухоме тіло, компанія йде шукати місце, де сховати труп. Та коли вони повертаються, Оксана дихає, і вони душать її ще раз - вже електричним дротом. Тіло вирішили викинути на закинутий недобуд. Там була зручна яма зі сміттям. Його підпалюють. Однак вранці випадковий перехожий чує крики про допомогу і викликає міліцію… Потім буде швидка, лікарі та кілька дуже важких операцій.
В Оксани згоріла більша частина шкіри, постраждали внутрішні органи, але вона живе ще кілька тижнів, розповідаючи всі подробиці про своїх кривдників. Ті виявилися місцевими мажорами – синками відомих і впливових батьків.
Оксана Макар стає символом невідворотності покарання. Громадськість настільки збурена, що зазвичай корумпована система спрацьовує справедливо - одного з вбивць засуджують до довічного ув’язнення, двох інших - до 14 і 15 років тюрми.
Оксана Макар помирає від пневмонії та чисельних внутрішніх уражень 29 березня. Її ховають в білій сукні і білій труні. На її похороні буде понад тисячу людей.
27 квітня 2012 року Дніпро, а з ним і вся країна, завмирає д жаху. Терористична атака. В центрі міста лунають чотири вибухи. Саморобні бомби чекають радіосигналу в бетонних урнах. Шматки бетону завдають найбільше каліцтв і поранень.
Терористи керуються стратегією - вбити якомога більше. Тому застосовують схему подвійного підриву: після першого вибуху чекають, щоб зібралось більше глядачів та правоохоронців, і натискають кнопку вдруге. Всі бомби спрацьовують протягом години неподалік від зупинки трамваю. Поранення отримує 31 людина, з них десятеро - діти.
Влада вимагає розкриття теракту за тиждень. Мер Дніпра обіцяє два мільйони гривень за інформацію про злочинців. У травні 2012 року в МВС таки заявляють - затримано двох підозрюваних, які нібито вимагали понад чотири мільйони доларів, погрожуючи новими вибухами. У червні чисельність банди зростає до чотирьох осіб. Їх називають терористичною групою, яку нібито очолював викладач політології Дніпропетровського університету. Але за рік двоє з терористичної четвірки виходять на волю - обвинувачення розвалюється.
Євро-2012 для України - футбольне свято лише в останню чергу. Насамперед – це велетенський, а головне дорожезний інфраструктурний проект. 368 футболістів, які грають в 164 клубах, їдуть в Україну та Польщу!
Чемпіонат Європи з футболу починається 8 червня у Варшаві. Збірна України має зіграти з сильними суперниками – командами Англії, Швеції та Франції. У першій грі Україна переможе Швецію з рахунком 2-1, обидва голи заб’є Андрій Шевченко.
Загалом матчі проходять на восьми стадіонах. Половина з них в Польщі, а друга - в Україні. Наприклад, стадіон у Львові збудують з нуля, арени в Харкові та Києві - повністю реконструюють.
1 липня в Києві Євро-2012 завершується перемогою збірної Іспанії. Та виграє в італійців всуху - 4-0. Іспанські гравці отримують не лише кубок з чистого срібла вагою понад кілограм, а й 7,5 мільйонів євро.
Витративши на проведення єврочемпіонату фантастичні 12 мільярдів євро, Україна отримує в якості прибутків лише півтора мільярда. Велика кількість грошей на підготовку чемпіонату була розкрадена, а частину міжнародних кредитів на проведення шоу держава продовжує віддавати й досі.
З червня 2012 року в українських барах та ресторанах зникає тютюновий дим. Напередодні, у травні, парламент забороняє куріння в громадських місцях. Штраф - до 10 тисяч гривень! Головна причина такої заборони - захист від пасивного куріння тих, хто не палить. За статистикою, лікування некурців, які захворіли внаслідок вдихання тютюнового диму, лише в США обійшлося в 5 мільярдів доларів на рік. В Україні на початку 2012 року нараховують 8,5 мільйонів курців, яким нововведення відверто не подобається. Але вже через кілька тижнів після початку дії заборони її починають підтримувати більшість містян - одяг, який раніше після походу в бар смердів димом, тепер залишається чистим. А Україна, яка раніше входила в п’ятірку найбільш тютюнозалежних країн світу, опускається в цьому списку на 24 місце.
3 липня 2012 року Верховна Рада поспіхом, порушуючи всі можливі процедури, робить черговий крок у бік відновлення Радянського Союзу. Депутати приймають закон про особливості мовної політики. Цей документ був написаний комуністами і регіоналами ще у 2010-му, а потім стає відомим як закон Ківалова-Колесніченка. Він дозволяє надати російській мові статусу регіональної, якщо в регіоні нею користуються 10% громадян.
Мовний закон навряд чи має на меті захистити якусь мову. Це - свідома провокація суспільства. І мети досягнуто - після ухвалення цього закону українці Сходу знову активно протистоять українцям Заходу.
26 вересня 2012 року охоронці торгового центру "Караван" у столиці затримують чоловіка, який, як видно на записах з камер спостереження, вкрав зарядний пристрій для акумуляторів та звичайні носки. Його заводять в кімнату охорони, вимагають дістати все з кишень. Той віддає вкрадене і намагається вийти. А коли охоронці не дають, без найменших роздумів розстрілює їх з пістолета Макарова. Вбивши трьох та серйозно поранивши четвертого охоронця, вбивця ніби розчиняється в повітрі. Пізніше його називатимуть караванським стрільцем.
Єдиним підозрюваним у цій гучній справі називають Ярослава Мазурка – тимчасово не працюючого 38-річного киянина. На нього вішають не лише караванську стрілянину, а й ще вісім різноманітних вбивств, які роками лежали нерозкритими.
7 листопада 2012 року міліція знаходить в одному з парків Києва труп з ознаками самогубства і заявляє - це і є караванський стрілець Ярослав Мазурок. Мовляв, він сам застрелився з револьвера, справу розкрито! От тільки ті, хто бачив тіло, в цьому не впевнені. Їх сумніви такі - Мазурок навряд чи є справжнім вбивцею, адже людина на відео з камер спостережень ТРЦ значно молодша. Та й випустити з пістолета 9 куль за 14 секунд і при цьому промахнутися лише тричі - може лише професійний кілер.
Станіслав Ясинський