На активіста напала група невідомих, ідентифікувавши його як єврея / фото: постраждалий Дмитро Г.
Група невідомих, зазначають у громаді, напала на активіста, вигукуючи антисемітські образи й обзиваючи «жидяра».
Об'єднана єврейська громада України (ОЄГУ) засуджує антисемітський інцидент, який днями стався у Києві.
Про це йдеться у повідомленні ОЄГУ.
Читайте такожWashington Post: Вигадка Росії про антисемітську Україну з «фашистами» розвалюється на очах
Зазначається, що 6 грудня біля столичного залізничного вокзалу було скоєно напад на групу активістів, які роздавали агітаційні матеріали. Серед активістів був чоловік Дмитро Г., який був ідентифікований нападниками як єврей.
«Нападники кричали в бік Дмитра Г. антисемітські образи, обзивали «жидяра» та іншими антисемітськими образами, а також кілька разів бризнули із газового балончика. Чоловік був одягнений у чорне пальто і капелюх, який був схожий на єврейський головний убір (кнейч). Також Дмитро вивчає Тору, прагне прийняти гіюр і особам, які не знають тонкощів єврейського життя, говорить, що він єврей», – йдеться у заяві.
У громаді зауважують, що постраждалий ідентифікував нападників як представників праворадикального руху. Також там додають, що у цього інциденту є свідки, які підтвердять те, що сталося.
Об'єднана єврейська громада України вважає цей інцидент антисемітським – згідно з визначенням антисемітизму, розробленого Міжнародним альянсом у пам'ять про Голокост (IHRA). Наголошується, що потерпілий був сприйнятий як єврей, незважаючи на те, що євреєм не є.
Згідно із відкритими джерелами, вже відкрито кримінальне провадження за ст. 296 ч. 2 (групове хуліганство). Однак ОЄГУ вживає заходів, щоб злочинці були покарані і притягнуті до кримінальної відповідальності також за ст. 161 КК України (Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії).
Організація визначає це, як умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності або образу почуттів громадян у зв'язку з їхніми релігійними переконаннями, а також пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, інвалідності, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.