Християнський патріотизм є одним із способів виконання заповіді Божої про любов / Фото УНИАН
Незважаючи на вселенський характер Церкви, християнству не суперечять національна самобутність і самовираження.
Про це говорить голова адміністративного апарату Київської митрополії Української Православної Церкви архімандрит Віктор (Коцаба), повідомляє Центр інформації УПЦ.
«Християнський патріотизм є одним із способів виконання заповіді Божої про любов до ближнього, що включає любов до своєї сім'ї, земляків, співгромадян. Сам Христос підкреслював Свою приналежність до іудейської нації, що видно з Його розмови з самарянкою. Він був лояльним підданим Риму та платив податки. Аналогічно і в випадку з Апостолом Павлом, який не забував, що за народженням єврей, а за громадянством – римлянин. Серед християнських святих можемо побачити багатьох, хто прославилися любов'ю та відданістю до своє земної батьківщини», – зазначає отець Віктор.
Зокрема, монах згадує рівноапостольного князя Володимира, преподобного Іллю Муромця, святителя Петра Могилу та недавно канонізованого кошового отамана Петра Калнишевського.
«Примітно, що, будучи вселенською, Православна Церква складається з ряду Помісних Церков, що знаходяться в різних країнах. Тому відносно національних особливостей у нас принцип такий: в головному – єдність, у другорядному – свобода, і в усьому – любов», – говорить архімандрит.
При цьому отець Віктор підкреслює, що Церква за своєю суттю має вселенський, універсальний характер.
«Це означає, що вона стоїть над поняттями «народ» і «нація». Апостол Павло в посланні до євреїв пише, що ми, християни, не маємо тут постійного міста, але майбутнього шукаємо. Згадаймо, що і Христос на допиті відповів Пилатові: «Царство Моє не від світу цього». Церква будує своє життя таким чином, щоб привести всіх віруючих людей до Небесної Батьківщини. Церква не ділить людей за національною чи соціальною ознакою», – зазначає священнослужитель.