Півроку грецьке судно “Аріана” з 24 українцями на борту перебуває в полоні сомалійських піратів. «Пірати вважають, що українські моряки повернуться, але я не знаю коли»...
Півроку екіпаж грецького судна “Аріана” з 24 українцями на борту знаходиться в полоні сомалійських піратів. Півроку матері нічого не знають про долю своїх синів, дружини - чоловіків, діти - батьків. Зв`язок з моряками відсутній. Востаннє з полоненими вдалося поговорити 25 травня.
Муругова Ганна з сином |
Після шести місяців дружини і матері моряків “Аріани” провели прес-конференцію в УНІАН і розповіли про свої поневіряння у чиновницьких кабінетах. За останні півроку родичі заручників “Аріани” оббивали пороги Секретаріату Президента, Кабміну, МЗСу, Верховної Ради, СБУ - безрезультатно. Прийшов єдиний лист з СБУ. У ньому повідомлялося, що “штаб із порятунку “Аріани” створений ще в травні місяці, робота ведеться” (правда, про результати діяльності не згадали).
- Сьогодні вранці (29 жовтня) ми вже поспілкувалися з одним із керівників у приймальні Президента. Нічого нового не дізналися, - розповідає дружина полоненого моряка, депутат Одеської міської ради Світлана Фабрикант. - Ми передали вже 4-е звернення на ім`я Президента. На перші три жодної реакції не було. Хоча ні. Була одна відповідь - з розкладом годин прийому приймальні Президента. На жаль, усе.
- До нас приїжджали різні політики. Ми до всіх зверталися, - розповідає Ганна Муругова. - Коли приїжджав Янукович, ми стояли під дощем, підійшли до його охорони, передали два листи. Але - жодних новин. Юлії Тимошенко передавали. Записалися на прийом до Кабміну. 2 години простояли, жодна людина не зайшла, а нас так і не прийняли.
Родичі членів екіпажу “Аріани” закликали українську владу, судновласника і світову громадськість прискорити звільнення судна та екіпажу з полону сомалійських піратів.
Ганна Муругова показує сімейний альбом |
У Наталії Лупачевої на судні чоловік і син - уся родина.
- Ми втретє приїжджаємо до Києва. Перші дві спроби не вдалися. Не вийшло дочекатися допомоги від нашого керівництва країни, - ледве стримуючи тремтіння в голосі, говорить Наталя. - Ми сподіваємося, що з вашою допомогою нам допоможуть. Ми дуже сподіваємося на зустріч з Петром Порошенком. Він обіцяв нас прийняти. Останнього разу я розмовляла з чоловіком і сином 25 травня. Мені дуже важко. Але я сподіваюся.
Сльози застилають Наталі очі.
В’ячеслав Гніденко - моряк, який знає, що таке сомалійський полон не з чуток. Тільки у серпні одесит В’ячеслав разом зі своїм земляком Євгеном Шаповаловим повернувся додому після чотиримісячного полону на судні “Ханса Ставангер” все біля тих же горезвісних берегів Сомалі.
- Мені шкода, що судно нашої країни (“Аріана”. - Авт.) виявилося “чемпіонами” за тривалістю перебування в полоні. Півроку - це дуже довгий термін. Не мати можливості передати звісточку про себе своїй сім`ї, не можна подзвонити додому - це дуже позначається на стані. Однозначно, хлопцям дуже важко - і психологічно, і фізично. Є інформація, що у них закінчується пальне. Вода поки є, але, швидше за все, це технічна вода. Треба якнайскоріше припинити це психологічний терор для всіх: для членів екіпажу та їх сімей. Я згадую, в якому стані знаходився наш екіпаж. Сомалійський полон - це гірше за табір Гуантанамо.
“Аріана” належить грецькій компанії, яка управляється з Лондона. Всі члени екіпажу - українці, жителі одеського регіону і боцман із Запоріжжя. Балкер перевозив сою з Бразилії на Близький Схід. Судно застраховане. Родичі полонених розповідають, що 14 вересня грецьке керівництво компанії продовжило страховку в англійському клубі. А у екіпажа судна - страховка голландської фірми. Там не йде мова про піратство. Звичайна страховка - від нещасних випадків під час роботи.
- Любі, кохані, найдорожчі наші, почуйте нас. Ми робимо все можливе і неможливе, щоб повернути вас, - звертається до полонених Галина Фют. - Єдине, про що ми просимо - наберіться терпіння. Ми заберемо вас за будь-яку ціну. Ми, одеські жінки, вам це обіцяємо. Це не порожні слова.
Родичі полонених моряків ще в липні намагалися виїхати до Греції, щоб поспілкуватися з грецьким судновласником безпосередньо. Але не вдалося. Нікому не видали візу.
- Нас ніхто не випустив. Боялися самосуду, - вважає Муругова. - Тепер, після закінчення шести місяців, напевно, ще більше бояться.
- Скоро відбудеться матч між Національними збірними України і Греції з футболу. І якщо на той час наших близьких не звільнять, ми дуже хочемо, щоб українська збірна на грі в Афінах нагадала про “Аріану”, - заявляють родичі моряків.
У тому ж крюїнговому агентстві Одеси обслуговується ще 8 суден грецького судновласника. Місцеві жителі пропонують заблокувати їх роботу.
- Може, тоді у нього виникне необхідність викупити це судно, - вважає Світлана Фабрикант. - Якщо на державному рівні нічого не буде прийнято, нам доведеться вдаватися до таких радикальних заходів, самим знаходити економічний вихід з цієї ситуації.
- Без телефонного зв`язку або без фотографій наших чоловіків ми звідси не виїдемо, - запевняє Ганна Муругова. - Якщо нашим чоловікам погано, то нам ще гірше. Тому що ми нічого не знаємо про них. Невідомість породжує все що завгодно.
Дружини й матері моряків розуміють, що процес звільнення з піратського полону досить тривалий. Але сьогодні вони хочуть хоча б почути їх голоси або побачити свіжі фотографії з борту судна.
Ми зв`язалися з директором грецької компанії-оператора судна “Аріана” Спиридоном Мінасом.
- У мене немає новин для вас на цей момент, - почав Мінас.
- Як почуваються моряки, у них достатньо запасів їжі, води, палива?
- Як я зрозумів, у них є вода, їжа, пальне. Ми віримо в це. Але скільки, я не можу сказати. Ми прагнемо зробити все можливе, щоб моряки потрапили додому якнайшвидше. Коли ми говорили востаннє, з їх здоров`ям було все гаразд.
- А коли ви востаннє спілкувалися з піратами?
- Ми розмовляли сьогодні.
- Яку суму викупу вони вимагають?
- Даруйте, але я не можу розповісти вам деталей переговорів. Пірати не люблять говорити про ці речі. Це проблеми крюїнгових компаній. Я не можу називати деталей, номерів. Ви мене розумієте.
- Ви готові заплатити їм?
- Ми завжди готові. Пірати вважають, що українські моряки повернуться. Але я не знаю коли. Це може бути сьогодні увечері, завтра, може бути наступного тижня. Я не знаю, коли. Ми готові. Але невідомо, коли будуть готові вони.
- У чому проблема переговорів?
- Вони (пірати. - Авт.) зараз не готові. Може у них є інші справи. Я не знаю, чим вони займаються.
- Хіба їх основна мета не гроші?
- Я думаю, гроші - це перше, що їм потрібне. Але, може, тим часом вони займаються іншими справами.
- Ви спілкувалися з членами екіпажа?
- Останнім часом ми не можемо спілкуватися з ними. Нам не дозволено це робити. Вони (пірати. - Авт.) відключили всі їхні телефони. Ми робимо все можливе, щоб звільнити їх.
- Дружини і матері членів екіпажу «Аріани» сказали, що хотіли поїхати до Греції і зустрітися з вами, але їм не дали візи. Чому?
- Я не знаю про це. Але ви розумієте, я не займаюся наданням віз. Це не моя діяльність.
Зустріч нового міністра закордонних справ з родичами екіпажа “Аріани” не принесла новин про полонених. Довгоочікуваних фотографій так і не вдалося побачити, телефонного зв`язку поки теж немає. Але міністр закордонних справ України запевнив, що все бере під свій особистий контроль. Конкретних термінів поки не називають.
- Переконали, що працюватимуть. Міністр сказав, що все буде добре, - приречено підсумовує Ганна Муругова.
Анна Ященко