"Основні проблеми будуть від Білорусі"
Через кілька років Митний союз з Росією, Білоруссю та Казахстаном може обернутися для української економіки мільярдними втратами. Про це пише тижневик «Коментарі:».
Як приклад видання наводить втрати від розширення ЄС: питома вага експорту до країн - нових членів ЄС - скоротилася. Країни Балтії зі вступом до ЄС денонсували двосторонні угоди про вільну торгівлю, у результаті чого теж спостерігалося зниження експорту.
Як пишуть «Коментарі:», основних проблем варто очікувати з боку Білорусі. Головними статтями українського експорту до Білорусі є металопродукція, електроенергія, сільгосппродукція, машинобудування, папір і кондитерські вироби. На ці групи товарів у рамках договору про вільну торгівлю між Україною з Білоруссю немає вилучень. Водночас в рамках договору з Росією є вилучення на металопродукцію та енергоносії. Країни Митного союзу мають протягом півроку уніфікувати норми тарифного й нетарифного регулювання, тобто російські вилучення тепер поширюватимуться і на Білорусь.
Ще один аспект митного союзу — це посилення конкуренції за російський ринок продукції харчопрому й сільського господарства. У довгостроковій перспективі це може обернутися для України втратами на російському ринку, тим більше що РФ неодноразово давала зрозуміти, що не рада українським продуктам. Тоді як білоруські товари в держзакупівлях РФ торік прирівняли до російських.
Що ж до Казахстану, то за 2009 рік товарообіг України з цією країною становив 3,42 млрд. дол. Україна імпортувала товари, які для неї принципово важливі, зокрема енергоносіїв на 1,15 млрд. дол. Водночас український експорт до Казахстану складали товари, які можна замінити російськими - продукція АПК (на 123,7 млн. дол.), деревообробної промисловості (92,9 млн. дол.), машинобудування (371,5 млн. дол.) і металургії (1,04 млрд. дол.).
Минулий рік показав, що казахи можуть обійтися і без українського імпорту: порівняно з 2008 роком відбулося скорочення поставок за всіма позиціями у середньому в 1,3 раза.
Українську нішу в казахському імпорті вже зараз намагаються зайняти союзники по Митному союзу. Так, білоруси вже заявили про створення спільного виробництва сільськогосподарської техніки (основна частина українського експорту — продукція машинобудування), і цей проект уже підтримав національний холдинг «КазАгро». Росіяни, за попередніми домовленостями, погодилися переорієнтуватися на казахські олійні для Зауралля, якщо Казахстан погодиться збільшити обсяги споживання російської деревини й металу. Казахи з 1 січня 2010 року ввели тарифні квоти на імпорт м’яса великої рогатої худоби, свинини, птиці й низки іншої сільгосппродукції. Отож вже цього року Україна може втратити частину ринку збуту.
Ситуація погіршується і через те, що українська сторона вже цьогоріч встигла втратити транзит казахської нафти територією України через корпоративний конфлікт. Два тижні тому «Казтрансойл» відмовився від поставок нафти до Східної Європи південною гілкою нафтопроводу «Дружба» транзитом через Україну. Компанія вирішила переорієнтувати поставки на Польщу територією Білорусі, бо українська сторона, не зумівши домовитися з казахськими нафтовиками про ціну, вирішила в односторонньому порядку розірвати договір на транспортування.
Загалом же, за оцінкою видання, українські втрати на «казахському фронті» уже в найближчій перспективі обчислюватимуться сотнями мільйонів.
Крім втрат безпосередньо від уніфікації митних правил, Україна може постраждати від переваг, які отримують сусіди. Передусім йдеться про транзитні потоки. Основна проблема в тім, що і Білорусь, і Росія, і країни Прибалтики уже давно проводять скоординовану політику, спрямовану на збільшення вантажопотоків власною територією. Приміром, в останні роки з 65–70 млн. тонн транзитних обсягів вантажоперевезень “Укрзалізниці” приблизно 40 млн. тонн припадало на перевезення до/з портів України й 25–30 млн. тонн — на сухопутні митні переходи на західному кордоні. За цей же період обсяги залізничного транзиту через Білорусь становили 50,6 млн. тонн, тобто удвічі більше, ніж сухопутний транзит України. Якщо ж зникне митниця на кордоні з Росією, українські обсяги транзиту впадуть у рази, особливо якщо врахувати, що 70% обсягу транзитних перевезень через українську територію - це російські вантажі.
Ще один можливий мінус - зниження потоку інвестицій. Україна зі своєю інвестиційною привабливістю не зможе конкурувати з величезним ринком у 180 млн. осіб. Це значить, що іноземні компанії створюватимуть дочірні підприємства на території однієї з трьох держав союзу для насичення цього ж ринку. Першими привабливі перспективи усвідомили китайці. Компанія SsangYong уже заявила про готовність створити два підприємства в Казахстані: одне на базі наявних виробничих потужностей, друге побудувати з нуля. Але тільки за умови, що Митний союз існуватиме й надалі, відзначають «Коментарі:».