Скільки бюветів у Києві і чому вода в них відрізняється: відповідь КМДА

Вода в бюветах столиці із підземних артезіанських свердловин, що, зазвичай, знаходяться на глибині приблизно 100-350 метрів.

Під час відключення світла та аварійних ситуацій бювети в Києві можуть стати важливим джерелом безплатної питної води для населення. У Київській міській державній адміністрації повідомили УНІАН, хто відповідає за бювети в Києві, як часто перевіряють якість води, яка з них надходить, і як правильно зберігати таку воду і чи можна її пити сирою. Такою інформацією поділилася радниця заступника голови КМДА Юлія Грамотна.

Звідки вода в бюветах Києва, і чим вона відрізняється від води з централізованого водопроводу?

"Вода в бюветах столиці із підземних артезіанських свердловин, що, зазвичай, знаходяться на глибині приблизно 100-350 метрів. Це вода з глибоких водоносних горизонтів, що формувалися природним шляхом протягом мільйонів років і добре захищені від поверхневого забруднення", - зазначили у КМДА.

За словами Грамотної, основні відмінності між артезіанською водою та водою з централізованого водопроводу такі:

  • Джерело води. Бюветна вода – підземна, артезіанська, а водопровідна переважно з річок Десна та Дніпро.
  • Очищення. Бюветна вода не хлорується, а проходить легку механічну доочистку. Водопровідна вода проходить складну систему очищення, зокрема хімічне знезараження хлором або його сполуками.
  • Смак і запах. Бюветна вода часто має м’якший смак і не має запаху, наприклад, хлору. Водопровідна може мати запах і присмак хлору, заліза тощо, часто – через трубопроводи (будинкові та зовнішні), якими транспортується.
  • Мінеральний склад. Бюветна вода містить виключно природні мінерали, рівень яких не перевищує норми для питної води. Склад водопровідної води більш стабільний (регулюється стандартами).

Як часто перевіряють воду в бюветах Києва і хто цим займається?

Грамотна розповіла, що у Києві функціонує Спеціалізоване водогосподарське комунальне підприємство "Київводфонд", що займається утриманням мережі комунальних бюветних комплексів, а також забезпечує контроль якості питної води в бюветах.

У міській адміністрації підкреслили, що контроль здійснюють відповідно до вимог Закону Україну "Про питну воду та питне водопостачання", державних санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною". Повний контроль за 54 показниками роблять один раз на рік, (за радіаційними показниками раз на 3 роки), скорочений за 14 показниками – раз на три місяці, а також періодично проводять виробничий контроль за 12 показниками (щомісячно чи щоквартально).

Результати аналізів проб води, зроблених у рамках виробничого контролю, "Київводфонд" розміщує на інформаційних табличках бюветних комплексів та на сайті підприємства у розділі "Бюветні комплекси" - "Аналізи води".

"У разі виявлення відхилень у фізико-хімічних або бактеріологічних показниках до підприємства надходять приписи від лабораторних центрів, і Київводфонд організовує необхідні невідкладні санітарно-профілактичні роботи, до прикладу, дезінфекцію, промивку, застосування системи доочистки, санітарно-профілактичні процеси на самій свердловині тощо", - запевнила співбесідниця.

Чи правда, що склад води відрізняється залежно від району міста?

Грамотна також розповіла, що склад води унікальний в усіх київських бюветах, оскільки на нього впливає і водоносний горизонт, і глибина свердловини, і природний склад порід, розташованих біля свердловини тощо. Вона зауважила, що склад води одного водоносного горизонту схожий за багатьма параметрами.

"Важливо зазначити, що всі бювети в Києві проходять регулярний лабораторний контроль, і вода в них відповідає санітарним нормам, незалежно від району. Тому говорити, що в якомусь районі вода "чистіша", некоректно - вона всюди безпечна для споживання. Різниця зазвичай полягає не в чистоті, а в смаку та мінералізації води, що й помічають мешканці різних частин міста", - додали в КМДА.

Скільки бюветів у Києві і в якому вони стані?

За відомостями міської адміністрації, станом на сьогодні у столиці функціонує 177 бюветних комплексів.

" Бюветна мережа є важливим елементом міської інфраструктури та виконує функцію резервного джерела водопостачання, особливо в умовах надзвичайних ситуацій або тривалих відключень електроенергії", - підкреслили у КМДА.

Технічне обслуговування, експлуатацію та поточний ремонт бюветних комплексів здійснює "Київводфонд". Грамотна зазначила, що аварійно-експлуатаційна бригада працює щоденно, тому може оперативно реагувати на технічні збої та забезпечувати безперервну працездатність бюветної мережі міста.

Чому часом деякі бювети не працюють? 

Кияни періодично скаржаться на те, що окремі бювети не працюють або тимчасово зачинені, однак у КМДА пояснюють це технічними або енергетичними причинами.

"По-перше, зараз найчастіше бювети не працюють під час припинення електропостачання. Також слід зазначити, що бюветні комплекси оснащені сучасною системою GSM-модулів, вони встановлені у 120 насосних камерах. Ця система дозволяє дистанційно контролювати основні параметри: наявність електроживлення, затоплення насосної камери та її ступінь, стан охоронної системи тощо. У разі аварійної ситуації фахівці можуть дистанційно призупинити роботу насосного обладнання", - пояснила Грамотна.

На сайті "Київводфонду" у розділі "Бюветні комплекси" - "Загальна інформація" є інтерактивна карта бюветної мережі Києва, завдяки якій можна дізнатися, де поруч є бювет, працює він чи не працює (якщо не працює, то можна прочитати про причину тимчасового припинення роботи). Також там вказано, чи можуть конкретний бювет під'єднати до генератора.

Наскільки бювети готові до тривалих відключень електроенергії?

"Бювети в Києві загалом підготовлені до роботи в умовах надзвичайних ситуацій, зокрема тривалих відключень електроенергії. Із 177 працюючих бюветних комплексів 154 мають технічну можливість підключення до генераторів. Це дозволяє забезпечувати роботу бюветів навіть за відсутності централізованого електропостачання", - розповіла співбесідниця.

Грамотна запевнили, що для покращення логістики генератори розвезли на найближчі до бюветів склади Керуючих компаній міста.

"Генератори підібрані відповідно до параметрів кожного бювету, випробувані та промарковані. Генератори мають різну потужність - від 3 кВт до 9 кВт. Кількість годин роботи бюветних комплексів від генераторів залежить від потужності набору води населенням", - додала радниця заступника голови КМДА.

Чи вистачить київських бюветів на всіх?

В адміністрації повідомили, що київські бювети можна вважати резервним джерелом питної води на випадок надзвичайних ситуацій.

Водночас у КМДА визнають, що повністю замінити централізоване водопостачання бювети не можуть, а їхня ефективність залежить від технічного стану конкретного комплексу та наявності електроживлення.

"Наявність резервного електроживлення з генераторів дозволяє підтримувати роботу бюветів у кризових ситуаціях. Таким чином, система бюветів ефективна як елемент аварійного резерву та для покриття частини мінімальних потреб населення", - підкреслила Грамотна.

Чи можна воду з бюветів Києва одразу пити, чи треба кип'ятити?

У КМДА запевнили, що воду з бюветів можна одразу пити. Але додали, що для забезпечення належної якості питної води з бюветних комплексів, варто дотримуватися низки правил:

  • Тара для води завжди має бути чистою. Якщо помітні зміни кольору тари, то її одразу необхідно замінити новою.
  • Зберігати воду не більше трьох діб.
  • Для зберігання води надавати перевагу скляній тарі.
  • Ємність з водою має знаходитися у темному, прохолодному та сухому приміщенні, на неї не мають потрапляти прямі сонячні промені.

"Бюветна вода залишиться безпечною та корисною для вживання, якщо дотримуватись цих правил", - додала Грамотна.