Адвокат пояснив, що робити, якщо ви розбили або пошкодили товар у магазині.
Готові посперечатися - те, що ми зараз скажемо, знайоме практично кожній людині. Уявіть - проходячи між стелажами з алкоголем, ви випадково зачіпили одну з пляшок, і вона впала на підлогу. Ще одна фантазія – намагаючись дістати пачку цукру, ви випадково розірвали упаковку й розсипали продукт.
На жаль, уявити таке нескладно - іноді товари в супермаркетах розміщені дійсно незручно, і мало хто знає, чи потрібно платити в магазині, якщо щось розбив, і що робити, якщо працівники супермаркету змушують платити.
Користувачка соціальної мережі Threads розповіла про ситуацію, яка трапилася з нею в одному з магазинів "Roshen". За її словами, коли вона була в одному з філіалів торговельної мережі зі своєю дитиною, та випадково зачепила склянку з цукерками, які впали на підлогу. Авторка допису зібрала їх, підійшла до працівника магазину, пояснила ситуацію та запитала, що робити далі. У відповідь на її запитання касирка почала наклеювати цінник на склянку – виявилося, що покупець має оплатити товар.
Більше того – за словами працівника залу та касирки, якщо покупець цього не зробить, то за зіпсований товар заплатять продавці. У підсумку необережність дитини обійшлася авторці допису в 267 гривень з копійками – саме стільки довелося заплатити за цукерки. За словами дівчини, вона написала допис, щоб розібратися в ситуації – що робити, якщо дитина розбила пляшку в магазині, впустила цукерки або випадково зіпсувала інший товар, і як діяти, якщо в такій самій ситуації опинився дорослий
У коментарях до допису користувачі почали ділитися своїми схожими історіями, але ми вирішили розглянути цю ситуацію як прецедент і звернутися до фахівця з питань цивільного права, адже подібна ситуація може трапитися з кожним.
Адвокат Сергій Литвиненко у коментарі УНІАН пояснив, чи справді людина повинна платити за розбитий товар у магазині. За його словами, у більшості випадків платить магазин, а не покупець. "До моменту, поки ви не оплатили товар на касі, він є власністю маркету. Також згідно зі статтею 323 Цивільного кодексу України, відповідальність за ризик випадкового пошкодження чи знищення майна несе його власник", - додав експерт. Втім, варто пам’ятати, що закон розділяє випадкове та навмисне псування товару.
Покупець не повинен сплачувати вартість пошкодженого товару, якщо інцидент стався випадково, то торгова точка зобов’язана списати цей товар, внісши його вартість до операційних витрат. Наприклад, якщо людина просто тягнулася за товаром, а впала пляшка, яка стояла поруч та розбилася, або покупець зачепив товар у вузькому проході, то за його псування має платити виключно магазин.
Литвиненко наголосив, що представники магазину не мають права вимагати відшкодування на місці в примусовому порядку - якщо покупець не згоден зі звинуваченням, адміністрація має довести його провину в суді.
Разом з тим магазин може притягнути покупця до відповідальності, якщо майно було пошкоджене навмисно. За словами юриста, до таких випадків відносять ситуації, коли:
У таких випадках, коли вдалося довести умисні дії або грубу необережність, магазин має право стягнути вартість товару з покупця.
Литвиненко попередив, що у разі відсутності провини покупця, він не повинен піддаватися тиску співробітників магазину та погоджуватися на оплату товару, який випадково впустив або зіпсував:
"Жоден охоронець чи адміністратор не має права визначати вину покупця та штрафувати його".
Якщо особу змушують сплатити за пошкоджений товар на місці, обов’язково потрібно фіксувати такі дії представників магазину, а саме:
"Якщо після складення акту охорона чи представники адміністрації блокують покупцю вихід із магазину, можна викликати поліцію, оскільки це незаконне обмеження свободи пересування", - зазначив експерт.
Окремо Литвиненко прокоментував ситуацію, коли власники магазинів змушують продавців платити за пошкоджений товар. Він пояснив, чи повинен продавець платити за розбитий товар і як себе поводити, якщо власник магазину встановлює такі правила.
За його словами, це абсолютно незаконно, якщо адміністрація магазину змушує продавців оплачувати пошкодження товару. "Власники торговельних точок часто автоматично відраховують вартість, наприклад, розбитого покупцями товару із зарплати касирів чи працівників залу, але такі дії – це грубе порушення трудового законодавства", - пояснив фахівець.
Також він нагадав, що у статті 130 Кодексу законів про працю йдеться про те, що працівник несе матеріальну відповідальність лише у тому разі, якщо шкода заподіяна з його вини.
"Тобто, якщо товар пошкоджено внаслідок дій продавця, то він справді має нести відповідальність, а якщо ж не з його вини, то відшкодовувати вартість він не повинен. Якщо відвідувач, наприклад, розбив товар, то у цьому вини продавця немає", - наголосив адвокат.
Крім того, Литвиненко підкреслив, що закон прямо забороняє перекладати на персонал витрати з розряду комерційного ризику:
"Випадкове биття посуду покупцями у торговельному залі – це комерційні ризики, які покладаються на власника бізнесу".
Навіть якщо працівник підписав договір, у якому йдеться про повну матеріальну відповідальність, то цей документ не стосується вчинків покупців у торговельному залі. Тобто, роботодавець не має права самовільно відраховувати із зарплати вартість пошкодженого майна.