Модернізація лабораторій та закупівля сучасного обладнання самі по собі не гарантують розвитку науки. Не менш важливим викликом залишається кадровий потенціал українських університетів та наукових установ.
На цьому акцентує увагу засновниця громадської організації "Професійна мережа менеджерів освіти та науки України" (PNRM Ukraine) Ганна Толстанова у своїй колонці, присвяченій змінам у державному фінансування науки.
"Сучасний спектрометр, електронний мікроскоп чи біопринтер – це вже не одноразова покупка. Таке обладнання потребує постійного сервісного обслуговування, дорогих витратних матеріалів, регулярного калібрування, оновлення програмного забезпечення та кваліфікованих інженерів, здатних підтримувати його роботу. Без цього навіть найсучасніше устаткування ризикує швидко втратити свою цінність", – пише Ганна Толстанова.
Окрім дефіциту кваліфікованого інженерного персоналу, зазначає експертка, українська наука вже сьогодні стикається з гострою нестачею молодих науковців. За оцінками профільних наукових установ, кадровий потенціал галузі перебуває у критичному стані.
"Без припливу молодих дослідників країна ризикує втратити не лише можливість створювати власні наукові розробки світового рівня, а й здатність ефективно адаптувати передові міжнародні технології", - підкреслює Ганна Толстанова.
Експертка наголошує, що без вирішення кадрової проблеми навіть масштабне оновлення матеріально-технічної бази не забезпечить сталого розвитку науки.