Quis custodiet ipsos custodes?
Хто буде стерегти самих сторожів?
Вищий антикорупційний суд покликаний розглядати найрезонансніші корупційні справи. Суспільство очікувало від нього бездоганної роботи, адже кожне порушення підриває довіру до правосуддя.
На прикладі однієї справи пропоную дослідити чи розподіляються справи у ВАКС шляхом автоматизованого розподілу у передбаченому порядку, чи мала місце недбалість або ж штучне створення умов для організації авторозподілу між завчасно визначених суддів.
Автоматизований розподіл – це розподіл справ через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, яка має бути захищена від несанкціонованого втручання, від жодних маніпуляцій та фіксувати коли проведений розподіл, хто з суддів був у списку, кого і чому виключили, враховувати спеціалізацію суддів, навантаження, форму участі судді у розгляді — одноособово чи у складі колегії, виключати із розподілу тих хто із суддів перебуває у відпустці, на лікарняному або навчанні тощо.
Зібрана нами інформація вказує, що автоматизований розподіл судових справ у кримінальному провадженні суд здійснює, керуючись чинними на дату здійснення авторозподілу:
Спеціалізація та персональні склади постійних колегій суддів Вищого антикорупційного суду визначається відповідним рішенням зборів суддів ВАКС, з урахуванням вимог зазначених вище нормативних актів.
Розподіл має відбуватись за принципом випадковості, проте не абсолютно: імовірність визначення конкретного судді залежить від його поточного коефіцієнта навантаження. Суддя ж з меншим навантаженням має вищий шанс бути обраним для розгляду нової справи.
Згадане Положення та Засади містять вичерпний перелік підстав, коли справи не мають потрапити до судді. Зокрема, це період відпустки, відрядження, тимчасової непрацездатності, а також проходження навчання чи підвищення кваліфікації за наявності відповідного наказу. Якщо такі обставини є, система має автоматично виключати суддю зі списку.
Кожен етап фіксується у протоколі авторозподілу, який створюється системою автоматично. Протокол містить дані про дату і час проведення розподілу, список усіх суддів, зазначення причин, з яких окремі судді були виключені, і підстави для повторного розподілу у разі необхідності.
Дотримання цих правил – є визначальною умовою прозорого формування складу суду. Якщо їх порушено – це ставить під сумнів неупередженість суду та законність рішень.
За даними сайту "Судова влада", 6 березня 2025 року ЄСІТС визначила справу до одноособового розгляду у "газовій справі" народного депутата Ярослава Дубневича – суддю Катерину Сікору, яка у цей період, за даними Національної школи суддів України, проходила підготовку для підтримання кваліфікації (лист №09-05/637 від 18.03.2025).
За правилами, система мала автоматично виключити її з розподілу. Але чомусь цього не сталося. До того, протокол демонструє дивну картину: колеги Сікори, які також навчалися, були коректно виключені з переліку із зазначенням підстави "Зайнятість згідно табелю (підвищення кваліфікації)". А вона виявилася єдиною учасницею розподілу, що свідчить про порушення принципу рівних умов і автоматизованості відбору та недотримання принципу випадковості (пп. 58, 60, 63 Положення про ЄСІТС).
За наказом ВАКС від 14.02.2025, графік навчання судді Сікори 3-5, 7 березня. 6 березня – робочий день. Табель обліку робочого часу демонструє присутність Сікори К.О. на робочому місці та відпрацювання 8,15 години 6 березня 2025 року.
А от Національна школа суддів України стверджує, що суддя Сікора була на навчанні саме 6 березня за відповідною програмою.
Документи ВАКС і Національної школи суддів України містять різні відомості щодо перебування судді Сікори на підготовці у день проведення авторозподілу, що викликає правовий та процесуальний дуалізм та двоїстість, протиставлення двох станів – одночасного прослуховування лекцій та здійснення правосуддя.
Як суддя може роздвоюватися? Це не квантова фізика, це реальність українського антикорупційного суду.
Отже, виникають обґрунтовані сумніви щодо дотримання принципу випадковості та прозорості розподілу справ, що може впливати на довіру до ВАКС загалом.
Ще одним цікавим аспектом є те, що ця ж суддя вже розглядала як головуюча аналогічну справу – теж про начебто заволодіння газом, з тими ж особами, в той самий період.
Таке поєднання обставин, з огляду на вимоги ст. 75 Кримінального процесуального кодексу, виключають участь судді у провадженні оскільки викликають обґрунтований сумнів у її неупередженості.
Надалі у справі була сформована колегія суддів, після відводу яких декілька разів проводилися повторні розподіли та визначались окремі члени колегії.
Проте саме такий розподіл, за якого було визначено головуючого суддю, задав юридичну конфігурацію провадження, чим поставив під сумнів справедливість суду у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Порушення порядку відбору головуючого судді у справі також ставить під сумнів правомірність визначення колегії, оскільки справа розглядається постійною колегією суддів, до складу якої входить визначений автоматизованою системою суддя-доповідач.
Fraus omnia corrumpit (Обман псує все), а маніпуляції з системою розподілу руйнують довіру до всього правосуддя.
Якщо це технічний збій через недбалість працівників апарату – маємо ознаки службової недбалості (ст. 367 КК) через порушення п. 58, 60 Положення про ЄСІТС, оскільки мова йде про істотну шкоду правам учасників процесу та інтересам правосуддя.
Якщо ж відбулось навмисне втручання у роботу автоматизованої системи розподілу справ у ВАКС (ст. 376-1 КК) з метою вплинути на визначення головуючого судді у конкретному провадженні, то це пряме порушення принципу випадковості та прозорості розподілу, що прямо заборонене законом (ч. 2 ст. 8 та ч. 7 ст. 15 Закону "Про судоустрій і статус суддів").
Ці гіпотези мають перевіряти як прокуратура так і правоохоронні органи, аналізувати чи відбувалось втручання в діяльність судових органів (ст. 376 КК) з метою вплинути на перебіг розгляду справи.
Невідомо також чи понесуть хоча б дисциплінарну відповідальність керівництво, посадові особи апарату суду або ж судді ВАКС, якщо буде встановлено свідоме порушення порядку формування складу суду чи невжиття заходів для запобігання порушенням.
Суддя Катерина Сікора, яка нині розглядає справу Дубневича, була призначена суддею ВАКС Указом Президента від 11.04.2019 №128/2019 і можна припустити, що у колективі вона мала особливу довіру, оскільки у вересні того ж року її обрали секретарем зборів суддів ВАКС, на яких були затверджені ті самі Засади використання автоматизованої системи документообігу.
Незабаром у її щорічній декларації за 2020 рік Національне агентство з питань запобігання корупції виявило "відомості, які відрізняються від достовірних" на суму понад 2,1 млн. гривень. Порушення стосувалися вартості нежитлових приміщень і двох квартир у Києві, земельної ділянки і двох квартир у місті Дніпро. З’ясувалося, що усі ці об’єкти нерухомості належали чоловікові судді на праві власності.
За результатами повної перевірки декларації НАЗК склало довідку про результати проведення перевірки та обґрунтований висновок про виявлення ознак корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, за яке передбачена кримінальна відповідальність за статтею 366-2 (Декларування недостовірної інформації) Кримінального кодексу, та направило документи до Державного бюро розслідувань, а також повідомило тодішню Генпрокурорку України Ірину Венедіктову.
Оскільки за законом висновок НАЗК є обов’язковим для розгляду, до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості про можливе вчинення суб’єктом декларування кримінального правопорушення.
Проте згодом Державне бюро розслідувань (як орган, якому доручено здійснення досудового розслідування) поінформувало, що його Головним слідчим управлінням винесено постанову про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК у зв’язку з відсутністю в діянні особи складу кримінального правопорушення.
З відкритих джерел також стало відомо, що Катерина Сікора звернулась у 2022 році до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до НАЗК у якому просила визнати протиправними дії НАЗК, зокрема щодо проведення перевірки декларації за 2020 рік, скасувати Довідку про результати перевірки та Обґрунтований висновок. Суддею ОАСК було відкрито провадження у справі, але з ліквідацією ОАСК справа була прийнята до провадження Київського окружного адміністративного суду, де до цього часу розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Ця ж суддя позивалась до ВАКС про стягнення недоотриманої суддівської винагороди за період з 18.04.2020 по 27.08.2020 у розмірі 505047,28 грн. за результатами чого Київським окружним адміністративним судом було винесено рішення на її користь. Пізніше вона ж зверталась до суду із вимогою про стягнення з ВАКС невиплаченої суддівської винагороди за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2023 рік у сумі 1 303 702,92 грн, але ЄДРСР містить тільки ухвалу про повернення позовної заяви. У 2025 році Катерина Сікора знов звернулась до суду із позовом про стягнення невиплаченої суддівської винагороди за період з 01 січня по 31 березня 2025 року у сумі 243350,58 грн.
Наполегливість судді свідчить про наявність внутрішнього конфлікту із керівництвом ВАКС або про необхідність отримання документально підтверджених підстав для виплати суддівської винагороди.
Кожне порушення автоматизованого розподілу – це тріщина в фундаменті судової системи. Особливо коли йшлось про ВАКС, який мав стати взірцем доброчесності.
Якщо систему можна "налаштувати" під конкретного суддю – про яку неупередженість може йти мова? Якщо суддя може одночасно і працювати та навчатись – які ще фокуси можливі?
Довіра до правосуддя будується роками, а руйнується миттєво. Кожен такий випадок – це крок назад у боротьбі за справедливий суд.
По-перше, Офіс Генерального прокурора не проведе ретельне розслідування кожного збою в системі авторозподілу. Все спишуть на "технічні проблеми".
По-друге, не буде налагоджений постійний аудит ЄСІТС незалежними експертами. Система не має бути прозорою.
По-третє, не буде жодної персональної відповідальності за кожне порушення. Кругова порука захистить від дисциплінарної та кримінальної.
* * *
Автоматизований розподіл – це не просто технічна процедура. Це гарантія того, що справу розгляне неупереджений суддя, а не той, кого "призначили" зацікавлені особи. Цю гарантію втрачено, як і право на справедливий суд.