Мешканка Харкова Алла Подаваленко: Паніки немає, харків’яни налаштовані на захист міста

Алла Подаваленко - лікар епідеміолог, професор Харківської медичної Академії післядипломної освіти. Вона мешкає у Харкові, в якому ведуться запеклі бої, і наші воїни та мешканці героїчно відбивають атаки російських окупантів. Сьогодні, 28 лютого, місто зазнало жорстоких обстрілів із "Градів". На даний час відомо про 11 загиблих мирних мешканців та безліч поранених.

Розкажіть, будь ласка, яка ситуація в місті з обстрілами?

Наш будинок знаходиться в центрі Харкова, і наші вікна виходять не в центр. Будинок дуже великий, тому ми чуємо  вибухи тільки десь далеко. Наша вулиця розташована  паралельна  з центральною - Клочківською, яка простягється через все місто Харків. На Клочківській був великий вибух, який ми чули. Але наші вікна виходять на іншу сторону, тому ми не постраждали. Ще був дуже великий вибух сьогодні біля Ботанічного саду.

До сьогодні вороги постійно обстрілювали Північну Салтівку, район ХТЗ, 602 мікрорайон. Салтівку - там працюю і знаю ситуацію: там знаходиться наша академія, наші гуртожитки там постійно обстрілюють, і люди кожні 3-4 години спускаються в бомбосховища. Обстрілюють Холодну Гору, район вулиці академіка Павлова, ХТЗ. Обстріли йдуть десь з окружної дороги, зі сторони Росії.

Не знаю наразі, які це бомбардування – чи це ракети, чи це постріли танків.

Сьогодні стало відомо, що місто обстріляли "Гради".

Мої близькі на Салтівці, і вони висловлюють припущення, що "Гради" ставлять десь на околиці районів міста  і звідти  просто поливають вогнем.

Зайшли танки в села Гороховатка і Підвисоке Харківської області, і стоять там другу добу. Але мене сповістили, що ці танки зайшли на подвір’я до людей і стоять і, мабуть, наші військові не можуть їх знешкодити, бо не будуть же села бомбити. Мені сказали, що ці танки там вже другу добу стоять. Але ситуація наразі остаточно невідома.

Як живуть люди в місті із постійною загрозою обстрілів? Чи вони перебувають постійно вдома чи в укриттях?

Зрозуміло, якщо в когось є якісь продукти харчування, то вони готують з того, що є і залишаються вдома, а в кого маленькі діти, вони виходять щось купити. Так були вбиті люди в машині, жінці одній відірвало ноги – вона стояла в черзі в магазині для тварин.  

Але я вам хочу сказати, що паніки в місті зовсім немає. Ми постійно спускаємося в бомбосховище – за добу 3-4 рази. У нас дім новобудова, тому є підземний паркінг, і там може знаходитися багато людей.

Ще хочу сказати, що в метро - не на всіх станціях, але на більшості - дуже добре спрацювала наша влада. В метро були поставлені вагони - на деяких станціях, правда, їх не було - людям надавали всі службові приміщення, надавали можливість користуватися холодильником, мікрохвильовками, чайники були електричні. Дозволяли особливо тим, в кого були маленькі діти, немовлята, вони були в службових кімнатах – все це їм надавалося. Мої близькі теж дві перші ночі знаходилися у метро Холодна Гора, там була вся необхідна допомога. 

Як в цілому настрій людей у місті?

Паніки ніякої немає. Всі сприймають з розумінням, і всі налаштовані на те, щоб захищати своє місто. Якщо потрібно буде, всі  готові вийти з укриттів і стати на  шляху російських танків.

Я теж питаю, де, кому, що допомогти. Я вже пенсійного віку, але я медик і можу допомагти, якщо кому потрібна допомога. Ще я теж можу готувати коктейлі Молотова, як ми зараз називаємо – Бандерасмуззі - ми вже підготувалися – пляшки є, все є для того, щоб захищати своє місто.

Всі в напруженому стані. Але все спокійно, паніки немає.

Я знаю багатьох медиків з інших областей України – з Охтиркою постійно підтримуємо зв’язок, з Херсонською областю, з Харківською, само собою. І ті люди, які навіть були налаштовані ще більш-менш позитивно до Росії, то вже ні в кого немає позитивного ставлення до нашого сусіда.