Надгробки XVI–XVII століть зустрічаються поодиноко і збереглися переважно на заході України.
У Косові в Івано-Франківській області виявили мацеву кінця XVII століття, яка є найдавнішим надгробком, зафіксованим на території громади. Про це пише "Суспільне. Івано-Франківськ".
Директорка освітніх програм Європейської ініціативи зі збереження єврейських кладовищ, фахівець з єврейської епіграфіки Олександра Фішель розповіла журналістам, що надгробний камінь 1691 року свідчить про наявність у XVII столітті заможної та осілої єврейської громади в місті.
Фішель зазначила, що на надгробку є три епітафії на різних частинах. На лицьовій стороні йдеться про поховання Рози, дочки Зерах Хаїма, яке датується 1691 роком. На лівій стороні викарбувано: "Цві Гірш, син Беньяміна", а на правій стороні напис не вдалося ідентифікувати.
"Це – надзвичайно унікальна знахідка. В Україні я не знаю багато місць, де є такі камені. Є одна двостороння стела в селищі Меджибож, де розміщені дві різні епітафії різних періодів. І ще мушу сказати, що в Криму, коли туди ще можна було їздити багато років тому, я натрапила на надгробки на кладовищі в Бахчисараї, де на одному з них було кілька написів різних періодів. Але тут я такого не зустрічала, не бачила. Тому можна сказати, що це – досить унікальна ситуація", – підкреслила фахівчиня.
Фішель розповіла, що єврейська громада в Косові з’явилася в 1635 році. Однак точно невідомо, скільки там було євреїв.
"Коли ти бачиш надгробний камінь, датований приблизно через 35 років після того, як тут вперше згадуються євреї, то ми точно знаємо, що вони були осілими, що у них були гроші на те, щоб виготовити цей надгробний камінь, а він досить великий, і були гроші на те, щоб цю землю або орендувати під кладовище, або відвести під поховання. Ми можемо сказати, що до XVII століття в Косові вже існувала більш-менш велика єврейська громада. І якщо інші згадки ви не можете відчути на дотик, то можете прийти на косівське кладовище й доторкнутися до того, що тут стоїть із XVII століття. Нічого іншого в Косові такого старого немає", – пояснила фахівчиня.
Фішель зазначила, що надгробки XVI–XVII століть зустрічаються поодиноко і збереглися переважно на заході України. Вона розповіла, що найстаріше надгробі, яке знаходиться саме там, де й мало бути, датується 1520 роком, у Буську на Львівщині.
Журналісти додали, що нову знахідку вдалося виявити під час польового табору зі збереження єврейських кладовищ "Камені пам’яті", який проводить Європейська ініціатива зі збереження єврейських кладовищ. До експедиції долучилося понад 20 осіб з усієї України.
Раніше в лісі неподалік від села Старі Скоморохи на Прикарпатті чоловік знайшов під шаром ґрунту бідон, у якому, як виявилося, були документи Більшивцівського районного керівництва ОУН. Знахідку виявив Андріан Шаган із села Загір’я.
В Івано-Франківському обласному музеї визвольної боротьби імені Степана Бандери зазначили, що для обстеження місця знахідки та безпечного вилучення архіву на місце негайно виїхала спільна робоча група. Знахідку передано науковцям музею.