Уся Україна уважно стежила за справою "Мідас" про розкрадання в енергетиці. Результатом скандалу має стати перезавантаження усіх наглядових рад, кінцевий термін якого - 31 грудня. Однак те, як відбувається процес, наштовхує на думку, що схеми не зникнуть.
Поки країна, оговтуючись від масованих ракетних обстрілів енергетики, у тривожній напівтемряві готується зустрічати Новий рік, в державних енергетичних компаніях масово проводять "перезавантаження" наглядових рад. Під приводом очищення цих органів після "Міндічгейту", кулуарно і в рекордно короткі строки лобіюються призначення "зручних" "наглядачів", аби фактично зберегти вплив фігурантів корупційних скандалів на одну із ключових стратегічних галузей в економіці.
Конкурсна комісія має з 24 до 31 грудня відібрати 26 фахівців, які відповідатимуть за нагляд у восьми державних енергохолдингах - від "Енергоатому", "Центренерго", "Нафтогазу", "Укргідроенерго", Оператора ринку та "Українські розподільні мережі". В останній відбір вже заблоковано через суд. Утім, це лише підкреслює загальну кадрову проблему, вирішення якої в енергетиці перетворюють на профанацію.
Стратегічно важлива енергетична галузь зазнає не лише ударів російських ракет, але й політичних та економічних ударів зсередини країни. Після найгучнішого за останні роки корупційного скандалу, який став відомий як "Міндічгейт", Міністерство енергетики у розпал опалювального сезону та кризи з енергопостачанням через атаки росії уже понад місяць лишається без постійного легітимного очільника. Натомість замість очищення галузі від ставлеників заплямованих у схемах екс-міністрів Германа Галущенка та Світлани Гринчук, нині відбувається "цементування" їхнього впливу на процеси на рівні керівників крупних державних енергокомпаній та відповідних наглядових рад.
Якщо звернути увагу на регіональний та професійний бекграунд людей, які керують або прагнуть керувати окремими напрямками в галузі, можна помітити, що вплив групи Галущенка та екснардепа-зрадника Андрія Деркача все ще залишається вагомим. Сьогодні інформаційне поле переповнене заявами про те, що жодних вироків по справі "Мідас" немає, а частина фігурантів – залишається на посадах.
Наприклад, вотчина Деркача – це Сумщина. Тому в енергетиці багато вихідців звідти. Приміром, генерал СБУ Юрій Гончаров, який свого часу очолював головне управління СБУ в Сумській області, досі працює в "Енергоатомі". Олег Бояринцев був депутатом Сумської міської ради, він багаторічний помічник Деркача, який контролював Сумщину. Його останнє місце роботи – виконавчий директор з персоналу "Енергоатому". Той же в.о. міністра енергетики Артем Некрасов у 2020 році був радником Петра Котіна, який тоді був президентом "Енергоатому". І – несподівано – свою кар'єру Некрасов теж починав у Сумах.
Сьогодні "бомба сповільненої дії" ховається у масштабних кадрових переформатуваннях наглядових рад. Як відомо, після скандалу з "Міндічгейтом", де одним із ключових епізодів стала безпорадність наглядової ради "Енергоатому", було вирішено "перезавантажити" всі наглядові ради усіх енергопідприємств під приводом "зачищення від старих кадрів" та підвищення ефективності.
Рішення політичне і з нотками популізму, адже разом із явно політично заангажованими представниками держави з наглядових рад вирішили "під шумок" викинути і професійних незалежних експертів, які мали "балансувати" урядові та міністерські "хотілки" і забезпечувати справедливість і прозорість при розгляді головних управлінських питань в наглядових радах.
Формально кроки щодо запровадження конкурсної процедури відбору членів наглядових рад можна тільки привітати. Проте організація роботи конкурсної комісії здійснена в максимально ієзуїтський спосіб. Справа в тому, що 26 вакантних посад у восьми компаніях – 11 незалежних членів і 15 представників держави – мають відібрати в рекордні строки – протягом передноворічного тижня з 24 по 31 грудня. І це ключовий момент, який натякає, що прозорого і збалансованого конкурсу очевидно ніхто проводити не збирається.
Як доказ цьому - публічна заява одного із звільнених членів наглядової ради АТ "Українські розподільчі мережі" Андрія Костриці, який заявив, що "намагання в короткі строки напередодні свят провести конкурс на підприємстві дуже слабко корелює із "кращими практиками корпоративного управління". Костриця, не погодившись із власним звільненням "під копірку" з усіма іншими членами ради, вирішив оскаржити таке рішення в суді. А заразом і попрохати суддю про накладення забезпечувальних заходів: тимчасово заборонити здійснювати свої повноваження конкурсній комісії, а АТ "УРМ" – реєструвати будь-які зміни в складі наглядової ради.
Для досвідчених юристів такі позови – взагалі не дивина. І, оскільки рішення Кабміну було явно імпульсивним, а до кожного конкретного члена наглядової ради обґрунтованих претензій не висували – такого розвитку подій варто було очікувати. І той факт, що це не відбулось в "Нафтогазі", в "Укргідроенерго, в Операторі ринку чи в "Центренерго" – скоріше, збіг обставин, і, можливо, недопрацювання членів тамтешніх наглядових рад.
Питання "зриву" конкурсу окремо прокоментував для Forbes і в.о. Міністра енергетики України Артем Некрасов, заявивши, що до нього нібито приходили "опоненти" з пропозиціями максимально затягувати зміну наглядової ради в "УРМ".
Тоді постає логічне запитання, чому державний діяч не повідомив НАЗК або Нацполіцію про пропозицію неправомірної вигоди або спробу втягнути її у вчинення злочину?
Неповідомлення про це є дисциплінарним порушенням, приховування злочину. Більше того нинішній посадовець на запитання, чи були йому відомі факти корупції при звільненому Галущенку, відповідає прямо: "А кому ж вони не були відомі? Це ж не було великим секретом".
Однак в галузі Артем Некрасов не був стороннім спостерігачем. З 2021 року він працював у команді Галущенка. Він зізнається, що знав про схеми. Знав, але мовчав. Він не пішов у відставку. Не звернувся до НАБУ. Не вийшов на пресконференцію. Він продовжував працювати, отримувати зарплату і будувати кар’єру в міністерстві, яке, за його ж словами, було пронизане корупцією.
Чи має моральне право людина, яка роками толерувала корупцію, тепер очолювати "очищення" галузі? Питання риторичне…
Виглядає так, що швидке переформатування наглядових рад є істеричною реакцією Кабміну на події. Про це з усіх сторін волають фахівці. Слід було починати не з наглядових рад, а з вичищення представників Деркача і Галущенка з самих підприємств, запровадження ефективного антикризового менеджменту. А наглядові ради міняти без поспіху. Зараз же з діючих наглядових рад зробили "цапів відбувайлів", а на реально впливових посадах лише закріпили "потрібні" кандидатури.
Галузь, яка кричуще потребує модернізації, а також професійних енергетиків-інженерів, які мають досвід роботи у галузі - очолили люди, які мислять категоріями карних справ. Такі "фахівці" добре "знаються" на закупівлях і супутніх схемах, проте не мають реального поняття про те, як влаштована енергетика "в полі". Замість прозорості – кулуарні рішення, про які стає відомо постфактум. Зрештою, Міненерго за останній рік все більше нагадує "закритий клуб" любителів юриспруденції, де ключові питання вирішуються у вузькому колі наближених.
Чи зміниться ситуація в разі кулуарного призначення таких же "паперових" і підконтрольних новому-старому керівництву міністерства наглядових рад, які зараз дискредитовані як інститут? Питання риторичне. До процесу відбору "незалежних членів" рад енергокомпаній знову залучена компанія Executive Search Ukraine, що входить до складу міжнародної консалтингової компанії Amrop. Ці рекрутери, наприклад, вже брали участь у формуванні попереднього складу наглядової ради "Енергоатому" у 2023 році. І саме викриття оборудок в "Енергоатомі" та "беззубість" наглядової ради стали тригером для глобального "перезавантаження" всіх інших наглядових рад. Відтак очікувати суттєвих проривів не варто.
Утім, принаймні додаткова публічність процесу, яка спричинена судовими позовами та активністю попередніх членів наглядових рад і учасників ринку, що вболівають за професіоналізацію процесу управління енергетикою, мають залишати цю тему в інформаційному полі не лише вузького професійного кола, але й на рівні керівництва уряду, профільних комітетів парламенту, в очах міжнародних партнерів та правоохоронних органів, які мають присікати створення нових "мідас-подібних" схем на таких чутливих ринках, як енергетика, у самому зародку.
Чи вдасться владі вирватися з цього замкненого кола? Багато залежатиме від призначення нового міністра енергетики. Він (чи вона) має стати не черговим "смотрящим" від тієї чи іншої групи, а справжнім реформатором, здатним повернути довіру суспільства і партнерів.
Від нього очікують очищення галузі від корупції – і водночас ефективного управління відновленням енергосектору. І головне – в галузь має повернутись фаховість: залучити до керівництва підприємствами тих самих інженерів, яких витіснили юристи й силовики.
В іншому разі українська енергетика ризикує загрузнути в темряві не лише від ворожих ударів, а й від власної кадрово-корупційної кризи.