Волає сирена протиповітряної тривоги, противно дзижчить "Шахед", по ньому працює ППО, а за вікном "реве" мотоцикл чи автівка без глушника. УНІАН поцікавився, чому правоохоронці не поспішають прибрати з наших вулиць хоча б цих "ревунів".
Вони надягають окуляри нічного бачення, сідають на свої мотоцикли, майстерно маневрують, щоб об’їхати "зуби дракона", блискавично вриваються у сховки російських військових, захоплюють їх та оперативно відходять на свої позиції… Так працюють мотоштурмовики першої у ЗСУ мотоциклетної роти 425-го окремого штурмового полку "Скала". Натомість інші любителі "залізних коней" тероризують не російські позиції, а своїх співгромадян у тилових містах і селищах. І роблять це роками.
"Летять "шахеди", працює ППО, а по району ревуть мотоцикли… Це що, байкерський флешмоб "під сирену"? У всіх стрес, люди в укриттях, діти прокидаються від вибухів, а в цей момент вулицями проносяться мотоцикли зі звуком, як у винищувача", - пожалілася мешканка столичної Оболоні Юлія Тромза після одного з останніх масованих російських обстрілів Києва.
Її обурення розділяють й інші жителі будинків, розташованих на великих міських артеріях. Вони вже давно – задовго до війни – вимушено познайомились з такою "практикою": коли місто засинає, просинаються гонщики.
Проблема тут не лише у самій по собі нічній швидкій їзді (хоча перевищення швидкості – порушення Правил дорожнього руху), а в тому, що їх транспортні засоби не обладнані глушниками, або навіть спеціально переобладнані для створення якомога більшого шуму. Тож пересування тихими нічними вулицями відбувається з диким ревом.
У Державних санітарних нормах України закріплені гранично дозволені рівні шуму. Зокрема, на прилеглих до житлових будинків територіях допустимий рівень – до 55 децибел вдень та до 45 децибел вночі. Для розуміння: 45 децибел – це звук розмови. Приблизно, такий рівень шуму – це перегляд фільмів чи телепередач на середній гучності, або звичний "фоновий" шум в Open Space офісі.
При цьому, мотоцикл з глушником звучить на рівні приблизно 80 децибел. Вважається, що це дуже шумно і вже може впливати на здоров’я і поведінку людини. Що вже казати про кількість децибел від "прямотоку"…
Іноді "рої" мотоциклів та гонщики на "крутих" тачках без глушників "катаються" в комендантську годину. Доволі часто – під час "шахедних", ракетних чи комбінованих російських атак, або одразу після них. Чим завдають злим та невиспаним українцям ще більшого стресу.
Тож виникає справедливе питання: а місцевій владі та правоохоронним органам взагалі є до цього діло?
Річ у тім, що через таке знущання над сонними містянами місцеві органи влади та поліція регулярно отримували купу скарг. Однак реакція, м’яко кажучи, була ніяка.
У 2022 році, вже після повномасштабного вторгнення, органи місцевої влади в українських містах почали один за одним ухвалювати рішення про заборону руху транспортних засобів, вихлопна система яких працює без шумопоглиначів. Спочатку Дніпро, потім Біла Церква, Фастів, Гоща… У червні 2022-го Київ, за ним – Одеса…
Як тоді заявляв мер столиці Віталій Кличко, гучні звуки лякають містян і викликають паніку: "Ми ухвалили рішення про заборону пересування по Києву автомобілів без глушника. В Україні війна, тривають артобстріли наших міст, а деякі громадяни ганяють вулицями на машинах, як на реактивних літаках! За це має бути відповідальність".
Ба більше, як зазначали в Центрі протидії дезінформації РНБО, в окремих випадках можна навіть вилучати транспортний засіб на спецмайданчик.
"Річ у тім, що відсутність або відключення шумопоглинача (глушника) фактично робить вихлопну систему несправною, а експлуатація транспортного засобу з такими несправностями – порушення пункту 31.4.6 Правил дорожнього руху (ПДР). Штраф за це, згідно з ч.1 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), становить 340 грн. Якщо ж мотоцикл чи авто свідомо були перероблені для гучної їзди, правоохоронці мають право тимчасово затримати та евакуювати такий транспорт", - розповів УНІАН адвокат практики кримінального права юридичної компанії ADER HABER Богдан Врублевський.
За словами юриста, за надмірний шум також є відповідальність за статтею 182 КУпАП (порушення тиші в населених пунктах).
"Вона передбачає штраф від 85 до 255 грн, а при повторному протягом року порушенні – від 255 до 510 грн з можливістю вилучення предметів, які були джерелом шуму. Фактично, гучний транспортний засіб може підпадати і під ст. 182, де закон прямо дозволяє конфіскувати знаряддя порушення тиші", - зазначив адвокат.
Тож рішення, які на той момент приймались багатьма громадами (зокрема на прифронтових територіях), мали б полегшити життя українців хоча б в частині відсутності "ревунів" на вулицях.
Якщо дослідити Єдиний державний реєстр судових рішень, то з моменту повномасштабного вторгнення за статтею 182 КУпАП було розглянуто понад 21,5 тисяч справ. По частині 1 статті 121 КУпАП – понад 86,7 тисяч справ. Однак чи припинилося нічне гарчання двигунами? Вочевидь, ні.
За три роки любителів "прямотоку" на вулицях українських міст не поменшало. А мешканці змушені були вкотре нагадувати про це міській владі. Так, на початку жовтня 2024 року, кияни, приміром, звернулись до мера міста Віталія Кличка з петицією.
В ній вказали, що деякі водії продовжують ігнорувати здоровий глузд і влаштовують шумні перегони в житлових кварталах. Звернення швидко набрало потрібних для розгляду шість тисяч голосів, Кличко пообіцяв посилити контроль за транспортом без глушників. Але віз і нині там. Можливо, тому, що мер і сам байкер?
Нагадаємо, років з десять тому Віталій Кличко пересів з велосипеда на мотоцикл, підтримував щорічні байкерські здибанки в Києві та "інспектував" на байку столичні дороги.
Вочевидь, усе це в сукупності не дуже сприяє бажанню розібратись з мотоциклістами-порушниками громадського спокою в столиці. Особливо, якщо є ймовірність натрапити при цьому на своїх друзів. Чи хтось справді вважає, що ганяти в комендантську годину може зараз будь-хто? Та й бездіяльність правоохоронців наштовхує на таку думку.
Річ у тім, що контролювати усе це - зупиняти порушників, складати протоколи та накладати штрафи - мала би поліція. Та, як це доволі часто буває, в цьому питанні у правоохоронців "лапки".
За словами адвоката Богдана Врублевського, основна проблема для поліцейських - довести факт порушення: "Українська поліція не оснащена портативними шумомірами або іншим обладнанням, щоб офіційно зафіксувати перевищення допустимого рівня шуму транспортного засобу. Інспектор не може "на слух" визначити, чи перевищує мотоцикл встановлені норми шуму. За державним стандартом, рівень зовнішнього шуму транспортного засобу не має перевищувати 87 дБ (якщо немає технічних даних від виробника). Але, щоб довести провину водія в порушенні тиші, потрібен спеціальний прилад і сертифікована процедура вимірювання".
Тут, знову ж таки, варто нагадати, що проблемі – не один і не два роки. І надати правоохоронцям можливості протидії "ревунам" можна було б на законодавчому рівні. Тим більше, що частина депутатів тієї ж Київради і сам мер були народними обранцями. Але тоді, от біда, якось не склалося.
Та й теперішній склад Верховної Ради не надто просунувся в розв’язанні проблеми "прямоточних". Законопроєкт №9564, який пропонував карати за перевищення допустимого рівня шуму транспортом (штраф - 17 000 грн, а за повторне порушення – 34 000 грн з позбавленням прав до шести місяців), бовтається без розгляду вже два роки, з 2023-го.
Чи можна було б забезпечити поліцейських шумомірами хоча б на місцевому рівні? Тут цікаво, що мова про це також йшла. Зокрема у жовтні 2024-го, коли заступник начальника патрульної поліції Києва Дмитро Євдокимов обіцяв докласти всіх зусиль, щоб на столичних вулицях менше дирчали, а депутати Київради висловлювали невдоволення виконанням свого рішення про заборону використання двигунів без глушника. Як бачимо, далі розмов діло не пішло.
Але чи означає це, що зовсім нічого зробити не можна?
УНІАН поставив питання про "ревунів" патрульній поліції, проте там відповіли, що підготовка відповідей потребує двадцяти робочих днів.
Тож візьмемо на себе сміливість порозмірковувати на цю тему.
Отже, навіть беручи до уваги, що правоохоронці не зовсім пристосовані для боротьби з "ревучими" транспортними засобами, в їх арсеналі достатньо засобів, аби виявляти порушників.
По-перше, з огляду на кількість скарг містян і наявність давно облюбованих "ревунами" вулиць, не важко було б організувати в цих місцях патрулі.
Приміром, в Києві (останнім часом прямо перед початком комендантської години) фанатів "прямоточних глушників" та "подвійних спортивних систем" можна пачками ловити прямо в центрі - на вулицях Саксаганського, Антоновича, Великій Васильківській, Лесі Українки (пацієнти Військового госпіталя теж будуть вдячні). Не менш відомі Набережне шосе, Дніпровська набережна, вулиця Олени Теліги, проспекти Глушкова, Лобановського та Берестейський. Не відстає й Оболонь – улюблена вулиця гонщиків – проспект Івасюка… Перераховувати можна довго.
З одного боку, патрульні дійсно не забезпечені шумомірами. Але, щоб запідозрити порушення, достатньо навіть додатку-шумоміра в телефоні. А, зважаючи що гонки відбуваються з порушенням комендантської години та швидкісного режиму, зупиняти за це – не гріх.
Так, можна припустити, що порушник намагатиметься втекти від патруля. І, за негласних правил, правоохоронці зазвичай не переслідують мотоциклістів, бо ті під час втечі мають більше шансів загинути (і раніше це ставалось доволі часто, адже водії можуть ганяти й без захисту чи шоломів).
Але тут згадаємо, по-друге: для того, щоб встановити особу "ревуна", не обов’язково за ним гнатись. Немає жодних заборон на використання правоохоронцями відеодоказів. А лише в Києві встановлені тисячі систем відеоспостереження для охорони публічного порядку!
"Поліція має право аналізувати записи міських камер (системи Безпечне місто, камери центру обробки даних МВС тощо) для розшуку правопорушників. Звісно, автоматично штраф за шум камери не випишуть (як це робиться за перевищення швидкості), але відео може бути доказом у справі або засобом для встановлення особи порушника", - зазначає адвокат Богдан Врублевський.
Так, якщо порушник намагається втекти від патруля і є відповідне відео цього, це вже серйозний аргумент у суді при розгляді протоколу за статтею 122-2 КУпАП. Звісно, штраф тут майже не відчутний, але судова тяганина і перспектива втратити водійське посвідчення на півроку – вже зовсім інша справа.
Або інша ситуація: патрульні "не встигли" зреагувати на скаргу і порушники вже поїхали з місця події. В такому разі нічого не заважає правоохоронцям вивчити відео з найближчих систем відеоспостереження і встановити особи "гонщиків" по номерних знаках. А далі власника або водія просто викликають для з’ясування обставин. Було б бажання.
А поки таке бажання не з’являється, містяни під час гучних ночей, посилених ревінням безглушникових двигунів, будуть згадувати, хто "рівний", а хто "рівніший", небезпідставно підозрювати владу і правоохоронців у намаганні "прикрити" друзів чи заробити на таких vip-порушниках "копійчину", і обіцяти вчинити самосуд. Врешті, в соцмережах вже непоодинокі голоси обіцяють "стріляти на звук".