У 2026 році дещо змінилося законодавство щодо здобуття освіти та відстрочок від мобілізації.
Наразі триває хвилюючий для вступників процес вступної кампанії до закладів вищої освіти. У рамках цього процесу потрібно пройти кілька різних етапів: від самого вибору спеціальності та навчального закладу до реєстрацій та подання заяв.
Водночас залишається низка різноманітних "вузьких" запитань, частину з яких УНІАН поставив Наталії Піпі, секретарю Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.
Якщо людина має диплом молодшого спеціаліста, потім навчалася на бакалавраті, була відрахована (диплом не отримала), а зараз вступає на 1 курс бакалаврату, чи вважатиме система ЄДЕБО таку послідовність порушеною? Чи може вступник розраховувати на відстрочку?
Уявіть ситуацію: людина навчалася три роки, потім з різних причин - фінансових, особистих, воєнних - була відрахована. Диплома немає. І ось вона хоче повернутися і нарешті завершити освіту. Здавалося б, абсолютно логічний і законний крок.
ЄДЕБО фіксує освітній шлях людини - але не розрізняє "незавершений бакалаврат" і "здобутий бакалаврат" з точки зору послідовності рівнів. Якщо запис про навчання на рівні бакалавра вже є - система може розцінити новий вступ як повторне здобуття того самого рівня. А відстрочка від мобілізації надається лише тим, хто здобуває відповідний рівень освіти вперше.
Це рішення може здаватися жорстким, але воно є логічним. Держава вже інвестує в освіту кожного громадянина: громада фінансує дошкільну освіту, держава середню школу, а також надає можливість безкоштовно здобути вищу освіту - що, до речі, є далеко не в усіх країнах світу.
Якщо людина хоче отримати свою першу вищу освіту - держава забезпечує таку можливість. Це її право. Але якщо після цього людина хоче навчатися ще раз, цілком нормально, що вона робить це вже за власні кошти.
Тим більше, що це рішення стало вимушеним кроком. Було чимало випадків, коли повторний вступ використовували не для здобуття нової спеціальності, а як спосіб уникнення мобілізації.
Держава не лише надає права, а й очікує відповідального користування ними. На мою думку, це здоровий баланс: хочеш отримати вищу освіту - держава дає тобі таку можливість. Але не варто зловживати цим правом, адже є й інші громадяни, які також мають свої потреби й право на доступ до освіти.
Який шлях надійніший для людини з незавершеним бакалавратом: новий вступ через НМТ чи поновлення?
Після того, як у 2026 році суттєво змінилося законодавство, це питання стало ще більш актуальним.
Новий вступ через НМТ і поновлення - це два різні механізми з різними правовими наслідками. Новий вступ вимагає складання НМТ і проходження конкурсного відбору. Поновлення - швидший шлях, але з важливим обмеженням: поновитися на заочну форму, а потім перевестися на денну - наразі неможливо. Чинний наказ МОН №687 забороняє таке переведення на весь період воєнного стану. Поновлення безпосередньо на денну форму - дозволено після скасування наказу №910 у березні 2026 року.
Чи можна поновитися на бакалаврат, але на іншу спеціальність? Що буде з відстрочкою?
Закон прямо не забороняє поновлення на іншу спеціальність - це питання внутрішніх правил університету та наявності вільних місць. Але з точки зору відстрочки тут є ризик, про який важливо знати заздалегідь.
Якщо людина змінює спеціальність - це фіксується в ЄДЕБО. Далі система може розцінити це двояко: або як початок нового освітнього шляху, що піде на користь відстрочці, або як порушення послідовності навчання - і тоді відстрочку може бути скасовано. Однозначної відповіді в законодавстві немає.
Тим, хто хоче продовжити навчання і водночас хвилюється через ризик втратити відстрочку або не має можливості перевестися, я б радила продовжувати навчання за своєю спеціальністю.
Чи має право університет відмовити у поновленні на денну форму? Що робити, якщо відмовляють?
Якщо є вільні місця ліцензійного обсягу - ні, не має права. Але на практиці люди отримують усні відмови з посиланням на вже скасований наказ №910. Після 18 лютого 2026 року цей наказ не є чинним - МОН підтвердило це наказом №488 від 19 березня 2026 року. Університет, який продовжує посилатися на нього, діє протиправно.
І тут є важливий момент, на який хочу звернути окрему увагу. Недостатньо просто скасувати наказ на папері.
У мене були такі випадки: я телефонувала до МОН, і після звернення воно зобов’язувало заклади освіти виконувати відповідні норми. Тобто якщо такого документа чи підстави для відмови вже не існує, це може свідчити про зловживання. Але спочатку потрібно зрозуміти, на якому саме рівні виникла проблема.
Тому я б радила в такій ситуації прийти до університету з цим згаданим наказом, який зараз дуже легко знайти, навіть використовуючи штучний інтелект, і запитати у людини, яка відмовляє: на якій саме підставі це робиться.
Також можна написати звернення до університету, до освітнього омбудсмена або до народних депутатів.
Наказ №687: що змінилося порівняно з №910?
Сьогодні діє наказ №687. Саме на його підставі потрібно звертатися.
Варто діяти послідовно: звертатися до закладу освіти, посилаючись на чинний наказ №687. За потреби можна додавати його копію до своїх звернень, використовувати під час спілкування із закладом освіти та просити надати конкретне обґрунтування, якщо вам відмовляють.
Важливо, щоб ті, хто хоче поновитися, знали про свої права і розуміли, що цей наказ є чинним.