Навіть за нормальних умов, коли генератор працює на максимальному навантаженні, він неминуче починає перегріватися.
Під час кількох днів відсутності світла єдиним джерелом електрики для магазинів та підприємств багатьох міст України стають генератори. В розмові з УНІАН інженер та засновник компанії "Лютий Power" Дмитро Король пояснив, скільки годин і днів при морозах вони можуть стабільно працювати та як подовжити їхній строк служби.
Скільки може працювати генератор без перерви в умовах сильних морозів при відсутності електропостачання?
За словами фахівця, низькі температури не є критичною проблемою для генераторів – більшість із них розраховані на роботу практично за будь-яких погодних умов. Морози самі по собі не впливають на його працездатність. Єдине, що змінюється з настанням холодів – це витрата пального.
"Коли температура повітря опускається нижче -10 °C, а тим більше нижче -15 °C, генератор змушений частину енергії витрачати на власний прогрів: підігрів електроніки, двигуна та інших компонентів. Через це споживання пального зростає, тоді як решта енергії йде безпосередньо на вироблення електрики", – каже Дмитро Король.
За його словами, бізнеси нерідко працюють по 5–6 годин на день від генератора, і за умови регулярного технічного обслуговування обладнання може стабільно функціонувати тривалий час без серйозних проблем.
Як сильні морози впливають на ресурс генератора, витрату пального та ризик аварійної зупинки під час безперервної роботи?
"Я думаю, що ідеться про збільшення споживання десь на 5-10%. Якщо говорити про те, як узагалі визначають споживання пального генератором, існують стандартні розрахункові показники. У більшості випадків навіть на холостому ходу генератор споживає приблизно 300 грамів пального на кожен кіловат потужності. Тобто ви тільки заводите генератор, він одразу 300 г починає споживати. Це споживання якраз йде на обігрів, на підтримку всієї електроніки, всіх процесів", – пояснює інженер.
Наступний важливий момент – це витрати пального безпосередньо під час роботи під навантаженням. Тобто, якщо ви під’єднуєте навантаження приблизно на 3 кВт, витрата становить близько 1,2 літра пального на годину, каже спеціаліст.
У зимовий період ці показники можуть зрости, додає він. Через холод генератору потрібно більше енергії на підтримку стабільної роботи, тому споживання може збільшуватися до 1,3–1,4 літра на годину.
Що стосується втрати ресурсу генератора при морозах, то при -15-20° можна помітити, що сам конденсат, який виходить з генератора, може замерзати на основних вузлах, що вкрай рідко, але все ж трапляється, каже фахівець. Через це генератори можуть "глохнути".
"З власного досвіду: після чергового техобслуговування генератор почав викидати надлишок масла через повітряний фільтр, тож його довелося додатково чистити", – додав фахівець.
Загалом сильні морози справді можуть підвищувати ризик аварійної зупинки, але під час роботи генератор сам себе обігріває. Основні вузли нагріваються до понад 50 °C, тому в більшості випадків холод не є критичним фактором для його стабільної роботи, зазначив експерт.
Що швидше може вивести з ладу генератор: перевантаження, мороз, неправильна експлуатація чи нестача пального?
"Перш за все неякісне пальне. Через це в більшості випадків генератори "вмирають". Погодні умови впливають найменше. І ще треба враховувати, що саме ви навантажуєте. В такі морози я би рекомендував навантажувати, до прикладу, 10-кіловатний генератор на 7 кВт. Тобто давати навантаження приблизно на 30% менше, ніж на ньому заявлено", – порадив фахівець.
Адже навіть за нормальних умов, коли генератор працює на максимальному навантаженні, він неминуче починає перегріватися. За стовідсоткової потужності зростає навантаження на ключові вузли, і саме це підвищує ризик їхнього зносу або виходу з ладу.
Чим принципово відрізняється безперервна робота бензинових і дизельних генераторів взимку?
За словами фахівця, дизельні генератори взимку значно складніше запускати, адже дизельне пальне може загусати або замерзати, а сам агрегат потребує попереднього прогріву.
У наших реаліях практичнішим вибором є бензинові генератори. Хоча поширена думка, що дизельні моделі економніші, втім складність експлуатації взимку значно зростає і така економія того не вартує.
"Потрібно обов'язково під'єднувати його обігрів, щоб, до прикладу, сам двигун прогрівся перед тим, як запускатися. Це дасть йому змогу легше запуститися і краще працювати. Якщо дизельний двигун "в холодну" запускати, це якраз призведе до зменшення ресурсів", – зауважив спеціаліст.
Які перерви необхідні, щоб генератор витримав блекаут у морозну погоду?
Дмитро Король пояснив, що генератори умовно можна поділити на три категорії. Перші – це звичайні побутові моделі, які найчастіше можна зустріти на вулицях. Другі – побутові генератори дорожчого сегмента від відомих брендів на кшталт Husqvarna чи Hyundai. І треті – промислові генератори, розраховані на тривалу та інтенсивну роботу.
Під час вибору будь-якого генератора варто обов’язково уважно читати інструкцію, каже інженер. У кожної моделі є свої технічні нюанси. Водночас практика показує, що дешеві побутові генератори зазвичай розраховані на безперервну роботу протягом 6–8 годин.
Після цього часу генератор необхідно зупинити й дати йому охолонути – приблизно на пів години або годину. Це потрібно для того, щоб знизити температуру ключових вузлів і запобігти їхньому перегріву та передчасному зносу.
"Якщо говорити про більш дорожчі, вони здатні працювати від 8 до 15, а то й до 20 годин без перерви. Знову ж таки все залежить від виробника двигуна, комплектуючих і багато чого іншого. Промислові генератори, такі, як використовують супермаркети, можуть працювати безперервно, але все одно у них є свій ресурс, і після 24 годин треба їх зупинити, дати перепочити", – пояснив Дмитро Король.
Що робити, аби подовжити термін служби генератора в умовах безперервної роботи та морозів?
За словами фахівця, життєво необхідна для техніки – регулярна заміна масла: бажано робити це щонайменше раз на тиждень – це суттєво продовжує ресурс обладнання.
Паралельно із заміною масла варто щоразу перевіряти повітряні фільтри. Вони не мають бути забиті пилом чи залиті маслом. Якщо генератор починає працювати нестабільно, з’являються сторонні звуки або відчутні перебої, це зазвичай одразу помітно – такі сигнали ігнорувати не можна.
"Ще наголошу, що всі генератори потрібно заземляти. У звичайній розетці в нас має бути 230 вольт і 50 герц. Генератор за напругою ще може більш-менш наблизитися до цих показників, але частоту 50 Гц без правильного підключення він "видасть". Саме через це сучасна техніка може виходити з ладу або просто "горіти", – пояснив інженер.
Він додав, що у кожній будівлі ще на етапі будівництва роблять контур заземлення. Від нього в електрощит заходить окремий провід: якщо генератор підключений через щиток і заземлення там є – це найкращий варіант.
На самому генераторі теж передбачене заземлення. Це або контакт у розетці з "землею", або окремий болт чи гвинт зі значком заземлення (виглядає як перевернута "ялинка"). До цього місця під’єднується дріт заземлення.
"Якщо немає можливості підключитися до заземлення будівлі, вихід простий: у землю забивають шматок металевої арматури на глибину приблизно 50 см – 1 метр і до нього під’єднують дріт від генератора", – зазначив Дмитро Король.
Які типові помилки власників генераторів у морозну погоду призводять до їхньої зупинки або поломки під час блекауту?
"Дуже часто, близько 60% поломок генераторів виникає через неправильне підключення. Найпоширеніша ситуація така: генератор під’єднують до будинку, бізнесу, але не відключають вхідні автомати від міської мережі. У результаті, коли знову з’являється електрика, виникає зворотний струм, що для генератора критично. Тобто два джерела живлення – мережа і генератор – "зустрічаються", і слабше джерело, зазвичай генератор, може згоріти", – каже інженер.
Ще одна небезпечна ситуація, за його словами, – коли світла в мережі немає, а генератор фактично намагається живити не лише ваш будинок, а й весь провулок. У такому режимі він швидко перевантажується і виходить з ладу.
Щоб цього не сталося, необхідно правильно організувати підключення. Найнадійніший варіант – встановлення АВР – спеціальне реле, яке самостійно перемикає живлення між міською мережею та генератором і не допускає одночасної роботи двох джерел.
"АВР зараз дуже часто зустрічається у вільному доступі. Їх легко знайти на ринку", – пояснив спеціаліст.
Також важливо правильно вибирати тип генератора, каже фахівець. Для більшості будинків і невеликих магазинів потрібен однофазний генератор на 220 В, бо вся стандартна техніка працює саме від 220 В, пояснює він. Трьохфазний генератор (380–400 В) у таких умовах часто призводить до поломки, адже його фази потрібно навантажувати рівномірно. Якщо цього не зробити, генератор виходить з ладу.
"До прикладу, якщо перша навантажена на 3 кВт: ви підключили обігрівач. Дві інших також мають бути навантажені відповідно на таку ж саму потужність. Тоді на другу фазу ви навантажуєте ледь не всі комп'ютери, які у вас є, освітлення тощо. А що підключати на третю фазу? Це вже буде проблематично", – пояснив Король.