Військовозобов’язані вже мали чинні висновки про придатність до служби в певних частинах і підрозділах.
Суд покарав підполковника, який тимчасово виконував обов’язки начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки – офіцер безпідставно направив трьох військовозобов’язаних на повторне проходження військово-лікарської комісії, хоча вони вже мали чинні висновки про придатність до служби в певних військових частинах і підрозділах. Після повторного огляду чоловіків мобілізували.
Як пише Судово-юридична газета, Одеський апеляційний суд підтвердив адміністративне стягнення щодо цього офіцера, який раніше оскаржив рішення суду першої інстанції, зокрема посилаючись на те, що в ТЦК не було медичних документів чоловіків, а самі вони не заперечували проти повторного огляду. Йдеться, що штраф у розмірі 25 500 гривень за ч. 2 ст. 172-14 КУпАП залишився чинним.
Підставою для розгляду справи стала перевірка дій підполковника, який обіймав посаду заступника начальника – начальника відділення обліку мобілізаційної роботи та тимчасово виконував обов’язки керівника ТЦК. Її розпочали після моніторингу соціальних мереж, зокрема, 20 липня 2026 року в одній з Telegram-груп з’явилася публікація про можливе тривале утримання чоловіків без їжі, телефонів і можливості зв’язатися з рідними. Саме під час перевірки з’ясували обставини направлення трьох військовозобов’язаних на повторний медичний огляд та їх подальшого призову на військову службу під час мобілізації.
Встановлено, що чоловіків до ТЦК доставили з Херсона й на той момент кожен із них уже мав чинну постанову ВЛК про придатність до служби в окремих військових частинах, установах і підрозділах. Один чоловік пройшов військово-лікарську комісію 17 липня при КНП "Херсонська міська клінічна лікарня ім. Лучанського" Херсонської міськради. Там його визнали придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, вищих військових навчальних закладах, навчальних центрах, закладах та установах, медичних підрозділах, а також підрозділах логістики, зв’язку, оперативного забезпечення й охорони. Ще два чоловіки мали аналогічні висновки ВЛК, та відповідні дані були внесені до облікових карток Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
Таким чином, на момент прибуття чоловіків до ТЦК усі три постанови ВЛК залишалися чинними.
Йдеться, що, згідно з законодавством, ці документи чинні протягом року, а повторне обстеження передбачене в разі змін у стані здоров’я військовозобов’язаного. Такі зміни мають бути встановлені за його зверненням або на підставі висновків лікарів закладу охорони здоров’я. У цьому випадку огляд проводять за направленням керівника ТЦК та СП.
Попри чинність попередніх висновків, підполковник повторно направив усіх трьох чоловіків на ВЛК. Перевірка не встановила підстав для такого рішення. Також у матеріалах зазначалося, що військовозобов’язані не давали згоди на повторне проходження комісії.
Водночас усіх трьох чоловіків знову визнали придатними до військової служби. На підставі висновків і наказів начальника ТЦК чоловіків направили до навчальних центрів військових частин. За результатами перевірки щодо підполковника 12 серпня 2026 року склали три протоколи про адміністративні правопорушення. У документах зазначалося, що посадовець особисто ухвалив рішення про повторне направлення кожного з чоловіків на ВЛК, проігнорувавши чинні постанови про їхню придатність до служби у визначених військових частинах і підрозділах, а також вимоги наказу Міноборони №402.
Водночас, за твердженням захисту офіцера, у ТЦК не було документів, які підтверджували проходження чоловіками ВЛК та містили відомості про стан їхнього здоров’я. Йшлося, зокрема, про довідки військово-лікарської комісії, картки обстеження й медичного огляду, результати аналізів та інші медичні документи. Саме відсутністю цих матеріалів захист пояснив необхідність повторного направлення чоловіків на медичний огляд.
У постанові зазначено, що матеріали свідчать про перевищення підполковником службових повноважень – умисне вчинення дій, які явно виходили за межі наданих йому прав і повноважень в умовах особливого періоду.
Одним із головних питань апеляційного розгляду було те, чи могла відсутність у ТЦК паперових медичних документів військовозобов’язаних бути достатньою підставою для повторного направлення їх на ВЛК, йдеться у статті. Суд звернувся до положень абзацу другого пункту 9 у редакції постанови Кабінету Міністрів України №519 від 6 травня 2025 року. Відповідно до цих норм, громадян України, які перебувають на військовому обліку та прибули до ТЦК для уточнення облікових даних, можуть направляти на медичний огляд за наявності передбачених законодавством підстав. Такі підстави, зокрема, визначаються з урахуванням інформації в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
Направлення на медичний огляд можливе, якщо в реєстрі немає чинного рішення ВЛК про ступінь придатності військовозобов’язаного до служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії воєнного стану. Крім того, громадянин може пройти такий огляд за власним бажанням.
Однак встановлено, що на момент прибуття до ТЦК усі троє чоловіків уже мали чинні висновки військово-лікарських комісій, йдеться у статті.
Суд відхилив аргумент захисту про те, що відсутність у ТЦК документів щодо попереднього проходження ВЛК та стану здоров’я чоловіків давала підстави направити їх на повторний огляд.
Суд зазначив, що підполковник як військовослужбовець мав виконувати службові обов’язки відповідно до законодавства та військових статутів. Зокрема, суд послався на статті 11, 16, 49, 58 і 59 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України. Ці положення визначають обов’язки військовослужбовців і командирів щодо дотримання Конституції та законів України, виконання службових завдань, військової дисципліни, забезпечення законності й поваги до прав та гідності інших осіб.
Окремо апеляційна інстанція навела положення Дисциплінарного статуту Збройних сил України. Вони передбачають особисту відповідальність кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання службових обов’язків, вимог військових статутів і наказів командирів.
Крім того, суд врахував норми законів України "Про військовий обов’язок і військову службу", "Про оборону України" та "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Вони регулюють виконання обов’язків військової служби та правовий режим особливого періоду тощо. Вирішальним під час оцінки аргументів захисту стало те, що посадовець мав самостійно з’ясувати, чи проходили чоловіки медичний огляд раніше.
Якщо в ТЦК не було відповідної інформації, підполковник повинен був ужити передбачених службовими обов’язками заходів для її отримання. Зокрема, направити запити, отримати пояснення та зібрати необхідні відомості.
Таким чином, відсутність у територіального центру паперових медичних документів суд не визнав обставиною, яка сама по собі виправдовувала повторне направлення чоловіків на ВЛК. За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що дії керівника ТЦК - незаконні.
Постанова апеляційного суду набула законної сили одразу після ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.
Нагадаємо, військовослужбовець Національної гвардії України, який провів 189 днів у бойових умовах, не зміг через суд домогтися виплати 1 млн грн за програмою "Контракт 18–24". Зокрема, Львівський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні його позову через дату укладення контракту. Йшлося, що чоловік підписав контракт ще у травні 2020 року, коли йому не виповнилося 25 років. Суд дійшов висновку, що тривалість перебування на фронті не дає права на виплату.