У Брюсселі відбувся міжнародний форум "Стійка Європа: протидія російській пропаганді та дезінформації", де українські експерти представили практичні інструменти боротьби з кремлівськими фейками. Захід зібрав понад 100 учасників із 20 країн та засвідчив: досвід України стає ключовим для посилення інформаційної безпеки Європи. Про це повідомляє сайт Київщина 247.
Подію організував Інститут національної стійкості та безпеки і Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Участь у форумі взяли європейські й українські політики, експерти з безпеки, науковці та громадські діячі.
Програма форуму включала чотири тематичні панелі. Учасники обговорювали стратегічний сторітелінг і формування стійкості Європи на основі українського досвіду, використання росією культури та спадщини як інструменту впливу, механізми агресивної пропаганди рф у ЄС, а також роль української публічної дипломатії, бізнесу, волонтерства і діаспори.
Про інформаційні пріоритети російської пропаганди та фокус на дискредитації європейських інституцій розповіла директорка "Інституту національної стійкості та безпеки" Рена Марутян.
"За час повномасштабного вторгнення росії в Україну частка згадувань Європейського Союзу в російському інформаційному просторі зросла на 50% – це близько 1 млн публікацій. Це пов’язано з тим, що країни ЄС активно включились у допомогу Україні, з цим і пов’язана така медійна активність" , – зазначила вона.
Секретар Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Дмитро Усов розповів про зв’язок між пропагандою та реальними злочинами війни. Він спростував фейк про нібито байдужість України до своїх громадян, навівши приклад проєкту "Хочу жити", а також звернув увагу на випадки використання росією релігійних інституцій у гібридних операціях.
Модераторка форуму, правозахисниця Ірина Копаниця підкреслила, що фейки мають прямі наслідки для прав людини. За її словами, росія паралельно з викраденням українських дітей веде масштабні інформаційні кампанії, щоб приховати ці злочини та зняти з себе відповідальність.
Окремий акцент зробили на ролі діаспори та культурної дипломатії. Голова Європейської асоціації українських жінок Віолетта Дворнікова заявила, що українці за кордоном стали одночасно мішенню та головним провалом російської пропаганди.
За словами Віолетти Дворнікової, Кремль системно дискредитує українських жінок, поширюючи наративи про них як про "соціальний тягар", аби підірвати підтримку України серед європейців. Водночас ця стратегія, на її переконання, не спрацьовує.
"Правда – на боці України. І саме правда – найкраща зброя у цьому протистоянні", – підкреслила вона, закликавши українців у ЄС активно доносити правду про війну через соціальні мережі, локальні медіа та публічні платформи.
"Ми вже давно не "гості" Європи. Ми її частина", – резюмувала пані Дворнікова.
Учасники форуму зійшлися на думці, що Україна сьогодні є носієм унікальної експертизи з протидії гібридним загрозам. І стійкість Європи залежить від того, наскільки швидко ці уроки будуть інституціоналізовані.
Форум у Брюсселі продемонстрував: інформаційна безпека стала невід’ємною складовою європейської безпеки, а український досвід у цій сфері – ресурсом, без якого ЄС не зможе ефективно протистояти російській дезінформації.