Автори дослідження порівняли положення законопроєкту №14110-д із практиками країн Європейського Союзу.
Законопроєкт №14110-д, який цього тижня розглядатиме Верховна Рада, у нинішній редакції є недосконалим і не відповідає європейським підходам до регулювання нікотиновмісних продуктів. Про це йдеться в аналітичному дослідженні Інституту соціально-економічної трансформації "Щодо міжнародного досвіду регулювання нікотиновмісних продуктів".
Автори дослідження порівняли положення законопроєкту №14110-д із практиками країн Європейського Союзу та дійшли висновку, що запропонована в документі модель регулювання не є комплексною і може призвести до тінізації ринку та втрат державного бюджету.
Однією з ключових проблем законопроєкту №14110-д автори дослідження називають відсутність цілісного підходу до регулювання ринку. Зокрема, документ не містить податкової та акцизної складової, яка є базовим елементом контролю обігу нікотиновмісних продуктів у країнах ЄС.
"Законопроєкт №14110-д у нинішній редакції не є комплексним, оскільки не передбачає інтеграції нікотинових паучів у систему оподаткування та адміністрування, що створює передумови для тінізації ринку", - зазначається в дослідженні.
На думку авторів дослідження, пропоноване законопроєктом №14110-д встановлення граничної межі вмісту в нікотинових паучах на рівні 1 мг фактично призведе до заборони обігу легальної продукції.
"Запровадження граничного вмісту нікотину на рівні 1 мг у порції фактично означає заборону обігу більшості нікотинових паучів, які наразі реалізуються на легальному ринку", - йдеться в аналітичному дослідженні.
Водночас у країнах ЄС нікотинові паучі не забороняють, а регулюють - через чітко визначені граничні рівні вмісту нікотину та систему державного контролю.
"Практика Європейського Союзу свідчить про застосування регуляторного, а не заборонного підходу: граничний вміст нікотину в нікотинових паучах становить від 12 до 20 мг залежно від країни", - зазначають експерти.
Зокрема, у Польщі та Словаччині дозволений рівень становить 20 мг, в Угорщині - 17 мг, у Фінляндії - 16,6 мг, у Чеській Республіці - 12 мг. За оцінкою авторів дослідження, відхід від подібної моделі в Україні не лише не зменшить тіньовий ринок, а й створить ризики втрати бюджетних надходжень, потенційний обсяг яких у 2026 році оцінюється в 1,5 млрд грн.
Ще одним критичним аспектом законопроєкту експерти називають відсутність прогнозованої акцизної політики. За їхніми висновками, різкі та непередбачувані регуляторні рішення у сфері нікотиновмісних продуктів лише стимулюють зростання тіньового ринку.
"Міжнародний досвід показує, що прогнозована акцизна політика з чітким графіком змін і оптимальними параметрами вмісту нікотину дозволяє зменшувати тінізацію ринку та зберігати бюджетні надходження", - наголошується в дослідженні.
Підсумовуючи, автори дослідження закликають до суттєвого доопрацювання законопроєкту №14110-д з урахуванням європейського досвіду. На їхню думку, перехід від заборонної логіки до регулювання дозволив би одночасно зменшити тіньовий ринок, забезпечити контроль за обігом продукції та зберегти бюджетні надходження.
"Регулювання, а не заборона, є ефективнішим інструментом досягнення економічних і соціальних цілей державної політики", - резюмують експерти Інституту соціально-економічної трансформації.