Багаторічний конфлікт навколо зернового термінала в Одеському порті, який розглядався в українських та англійських судах між американським фондом ACP та українськими бізнесменами Сергієм Грозою і Володимиром Науменком, отримав новий поворот.
4 липня бізнесмен Сергій Гроза заявив, що знайшов інвестора, готового погасити борги перед ACP. Але насправді ця пропозиція, навіть якщо й могла б розглядатися американським фондом, майже напевно буде відхилена. Бо ця історія – про хорошу ідею, той самий "бізнес по-українськи" у стилі 90-х, але в 2019–2025 роках, українську та британську Феміду і втрату довіри до інституцій та партнерства в Україні. І ця історія зараз вступає у свою завершальну стадію.
Задовго до того, як Argentem Creek Partners (ACP) запартнерився і позичив гроші GN Terminals (GNT Group), група вже створила велику прогалину у своєму балансі. Ця прогалина, ймовірно, виникла через схему ухилення від сплати податків та неповернення валютної виручки. Потім вони закрили діру у балансі черговою підробкою. За версією Головного управління ДПС в Одеській області, компанії з групи, що належить бізнесменам Грозі та Науменку, створили підроблені складські сертифікати, щоб це виглядало як величезні запаси зерна, і за допомогою фіктивних угод про зарахування боргів з українськими структурами — зокрема, ТОВ "Експосклад", ТОВ "Експо-Про", ТОВ "КК Юг-Стандарт" — перерахували офшорним компаніям ті самі 50 мільйонів.
У 2019 році GN Terminals (GNT Group), пов’язана із зерновим терміналом в Одесі (компанія "Олімпекс Купе"), отримала 75 мільйонів доларів від американського фонду Argentem Creek Partners (ACP) для викупу частки американського фермерського кооперативу CHS, який звинуватив GNT Group у непрозорості, та рефінансування боргів перед ЄБРР, що відмовився надавати їй подальші позики.
Два роки по тому GNT Group позичила ще 20 мільйонів доларів в іншого американського фонду — Innovatus Structured Trade Finance (США). За словами регіонального керівника фонду ACP Джона Паттона, через деякий час після повномасштабного вторгнення обидва фонди виявили, що фінансова звітність GNT Group була неправдивою. І хоча американці розраховували, що це стане історією прозорої міжнародної співпраці, проблеми з платежами почалися майже одразу.
У процесі виявилося, що українські партнери запустили класичну "карусель": вигадували виправдання для затримок платежів, перешкоджали перевіркам зерна, маніпулювали фінансовою звітністю та створювали штучні борги за допомогою схем із фіктивними компаніями. До кінця 2021 року GNT задекларувала дебіторську заборгованість на суму понад 160 мільйонів доларів, водночас маючи лише 58 000 доларів готівки та великі запаси сільськогосподарської продукції.
А далі, за словами Паттона, компанія GNT Сергія Грози та Володимира Науменка повідомила про втрату зерна на суму 120 мільйонів доларів через військові дії. Саме цю історію вони намагалися використати в англійському суді, але суд у неї не повірив і засудив бізнесменів Грозу та Науменка до 21 місяця позбавлення волі за надання недостовірної інформації. Весь цей час вони стверджували, що не можуть працювати через війну, що запаси зерна були знищені, але відмовилися надати документацію, посилаючись на поточні оцінки. Пізніше арбітражний керуючий компанії "Олімпекс Купе" Олексій Сокол заявив, що GNT Group під керівництвом Сергія Грози продовжувала продавати сільськогосподарську продукцію через афілійовані сторонні компанії, приховуючи це від інвесторів. За даними джерел, мова може йти щонайменше про 41,5 мільйона доларів — виручку від продажу 63 000 тонн насіння соняшнику.
З погляду американської бізнес-логіки, після невдач у судах для GNT Group настав час сісти за стіл переговорів зі співінвесторами. Але замість цього компанія Грози та Науменка почала незаконно виводити активи з групи-позичальника на Sunolta Group. Ця компанія, на думку американських партнерів, фактично контролюється Грозою та Науменком, хоча формально належить їхнім номінальним власникам — Сергію Федорову та Тетяні Коваленко. Схема включала заставу терміналу банкам "Південний" та "Восток" для забезпечення боргів, створених за допомогою афілійованих компаній "Вторметекспорт" та "Ферко", що було прямим порушенням їхньої кредитної угоди з ACP.
Далі банки оголосили дефолт і продали заставлені активи компаніям групи Sunolta за незначну частину їхньої вартості, незважаючи на чинні судові рішення про арешт цих активів. Потім вони ввели компанії групи Sunolta у процедуру банкрутства, щоб запобігти поверненню активів компанії, яка позичила гроші в ACP.
Поки всі ці судові процеси тривали, Гроза та Науменко продовжували експортувати зерно через структури підсанкційного бізнесмена Вадима Альперіна, якого в Україні звинувачують у контрабанді.
Фактично, класичне для українського бізнес-середовища завершення схеми через "вирішення питань" в українських місцевих судах могло поставити крапку в цій історії. Але американці не змогли з цим змиритися і пішли іншим шляхом. Протягом 2023–2024 років вони звернулися за одним треком до Мін'юсту, а за іншим — до судів Великої Британії, і обидві інституції підтвердили незаконність цих дій.
В результаті:
1. 13 січня 2023 року Високий суд Англії видав проти Грози та Науменка Наказ про світовий арешт активів через ризик їхнього виведення.
2. У жовтні 2024 року Високий суд Англії засудив Грозу та Науменка до 21 місяця позбавлення волі за неповагу до суду.
3. У січні 2025 року інвестиційна компанія ACP (Argentem Creek Partners) виграла суд у Лондоні проти засновників GNT Group — Сергія Грози та Володимира Науменка.
Суд постановив, що вони винні майже 150 мільйонів доларів.
4. Менше ніж за два тижні до цього, 23 червня, Національна поліція України та Офіс Генерального прокурора оголосили про ліквідацію злочинного угруповання, яке заволоділо 20 мільйонами доларів іноземних інвестицій. Володимиру Науменку було повідомлено про підозру, і він опинився в СІЗО.
Ініціатива пана Грози щодо вирішення ситуації мирним шляхом майже на 100 % не буде прийнята американською стороною, вважають гравці ринку: вона з’явилася дуже запізно — коли довіри вже немає, а зайвого сказано було занадто багато.
Коли юридичні шляхи стали неефективними, українська сторона вдалася до серйозної медіа-кампанії, звинувачуючи Argentem Creek у "російських зв’язках" та здійсненні політичного тиску. Американці сприйняли це як особисту образу і спробу дискредитувати судові рішення та уникнути відповідальності.
До того ж, судячи з розвитку подій останнього року, ймовірність позитивного рішення справи для Сергія Грози та Володимира Науменка з кожним днем стає все менш реальною. Тому для ACP сенсу домовлятися немає.
У травні цього року американські кредитори звернули стягнення на частину активів GNT Group та продали їх новому оператору — Lavanda Group, яким керує один із найвідоміших іноземних бізнесменів в Україні, Карл Стурен. Американці сподіваються, що нові фахівці відновлять порядок і повернуть їхні гроші. Вони сповнені оптимізму.
Додаткове підтвердження їхньої позиції пролунало під час зустрічі Володимира Зеленського з представниками американського бізнесу в Україні, серед яких також були і представники ACP. Цей сигнал сприймається як демонстрація політичної підтримки інвесторів, які діють у правовому полі.