Зазначається, що найбільші проблеми з конфіденційністю створюють так звані сторонні файли сookie.
Більшість користувачів інтернету щодня роблять вибір, який визначає, скільки їхніх персональних даних потрапить до рук сторонніх компаній. Звичайне спливаюче вікно з налаштуваннями файлів cookie перетворилося на справжній аналог вибору між синьою та червоною пігулкою з культового фільму "Матриця", пише HotNews.
Cookies– це невеликі фрагменти даних, які зберігаються на вашому пристрої та допомагають сайтам "впізнавати" вас при повторному візиті. Деякі з них, як-от збереження товарів у кошику чи мови інтерфейсу, є абсолютно легітимними й корисними.
Проте, як йдеться у матеріалі, існують інші типи cookies – маркетингові та аналітичні, які відстежують кожен ваш крок в мережі.
Зокрема, найбільші проблеми з конфіденційністю створюють так звані сторонні файли сookie, які встановлюють такі гіганти, як Google, Meta або TikTok. Вони здатні фіксувати, які товари ви шукали або які статті читали, а потім наздоганяти вас таргетованою рекламою на зовсім інших платформах.
Згідно з європейськими законами – GDPR і Директивою ePrivacy, сайти зобов'язані пропонувати користувачам чіткий і рівноцінний вибір. Кнопка відмови від стеження має бути такою ж доступною, як і кнопка згоди. Проте на практиці більшість медіаресурсів свідомо ускладнюють цей процес, ховаючи функцію "відхилити все" або "тільки необхідні" глибоко в додаткових меню.
За наявними даними, така різниця в підходах зумовлена бізнес-моделлю: якщо великі ритейлери (на кшталт eMAG, Temu чи Shein) легко дозволяють відмовитися від сookie, бо мають бази авторизованих користувачів, то новинні сайти критично залежать від реклами, а тому створюють штучні бар'єри для захисту приватності.
Експерти називають поточну систему банерів лише видимістю контролю. На думку консультанта з права інформаційних технологій Богдана Манолі, структура з багатьох категорій сookie – це маніпуляція.
"Фактично те, що вони діляться на чотири, три або більше категорій, і категорії називаються по-різному – це просто вигадка, щоб підштовхнути користувача прийняти якомога більше", – наголошує Богдан Маноля.
Фахівець вважає, що проблему потрібно вирішувати глобально. За його словами, найпростіше рішення – перенести цей вибір на рівень браузера, щоб людина один раз налаштувала свій рівень приватності, а не тиснула на десятки банерів щодня.
Відомо, що Європейська комісія вже готує пакет Digital Omnibus саме з такою ідеєю: одна централізована згода на рівні браузера, з можливістю повторного запиту не раніше ніж через шість місяців.
Поки влада лише готує реформи, користувачам радять самостійно піклуватися про свою безпеку. Автори рекомендують витратити кілька секунд і знайти кнопку "тільки необхідні", або ж використовувати спеціальні браузери та плагіни, які блокують трекери за замовчуванням.
Раніше вчені з'ясували, що звичайний Wi-Fi-роутер може розпізнавати людей крізь стіни майже зі 100% точністю, навіть без телефону при собі. Роутер уловлює незашифровані сигнали від пристроїв поблизу, і штучний інтелект за цими сигналами "бачить" людину, наче через камеру, тільки замість світла використовує радіохвилі.