Запровадження заходів із переведення провайдерів на загальну систему оподаткування не призвело до масових закриттів
Детінізація ринку інтернет-послуг в Україні демонструє позитивні зрушення, які сприяють зростанню надходжень до державного бюджету та покращенню конкурентних умов для бізнесу. Станом на кінець 2024 року частка тіньових провайдерів поступово скорочується, хоча ще залишається значною. В той же час, за даними ДПС, суб’єктами зазначеного ринку, у листопаді задекларовано на 15% більше ПДВ у порівнянні з середньомісячним обсягом у 2024 році.
Запровадження заходів із переведення провайдерів на загальну систему оподаткування не призвело до масових закриттів. За результатами аналізу Реєстру провайдерів, проведеного експертами ринку (станом на 5.11.2024), встановлено, що в період вересень-жовтень 2024 року 310 постачальників подали Повідомлення про початок діяльності. З них 175 - нові постачальники послуг. Також зафіксовано скорочення чисельності суб’єктів господарювання на спрощеній системі оподаткування з 466 до 410, які асоціювалися з мережами найбільших провайдерів і скоріш за все використовувалися для дроблення бізнесу та ухилення від сплати податків. В свою чергу, з вересня по жовтень 2024 року лише 40 постачальників подали інформацію про припинення діяльності.
Ще одним позитивним ефектом стало зростання легальних заробітних плат працівників.
"Ринок інтернет-послуг можна умовно поділити на дві групи: компанії на загальній системі оподаткування та фізичні особи-підприємці на спрощеній системі. Частка останніх становила 56,7% у І кварталі 2024 року, а у ІІІ кварталі зросла до 58,8%. При цьому рівень податкового навантаження у ФОП втричі менший, ніж у компаній на загальній системі оподаткування. На мою думку, мінімізація податкових зобов'язань у ФОП відбувається, насамперед, за рахунок тіньової зайнятості. Так, згідно даних ДПС України за 9 місяців 427 ФОП на ринку інтернет послуг із загальним оборотом 2.5 млрд грн, не мають жодного найманого працівника. Самі ремонтують, обслуговують, підключають обладнання і надають послуги", - пояснює фахівець з питань податкової та регуляторної політики Економічної експертної платформи Мирослав Лаба.
"У найбільших провайдерів ситуація схожа на рітейл - близько половини компаній має достатнє податкове навантаження та ринкові зарплати, інші компанії - мають наднизьке навантаження та зарплати близькі до мінімалки, відповідно доплачують "у конверті", - йдеться у матеріалах конференції "Детінізація роздрібної торгівлі: нові виклики".
Втім, як зазначають представники бізнесу, виклики для галузі лишаються, адже деякі провайдери все ще продовжують шукати шляхи для продовження "тіньової діяльності". Зокрема, використовується розгалужена система ФОПів для оформлення трудових відносин; використання ФОПів для надання послуг доступу до інтернету з непрофільними КВЕДами у сфері електронних комунікацій; приймання платежів на реквізити ФОП з не профільними КВЕДами (наприклад "рекламні послуги", "інформаційні послуги" тощо); переказ коштів за послуги з доступу до інтернету на рахунки ФОПів, які не зареєстровані відповідно до закону про електронні комунікації, тому здійснюють свою діяльність взагалі нелегально; перехід на іншу групу єдиного податку (наприклад, з третьої із ставкою 5% на другу із ставкою 20% МЗП), але у будь-якому разі уникають загальної системи оподаткування, як того вимагає податковий кодекс. Також поширене клонування - відкриття нових ФОП з чистою історією або нових ТОВ замість тих, які вже опинились у полі зору податківців чи правоохоронців.
"Загалом, на ринку інтернет-послуг, як і на деяких інших ринках, які ми досліджували (АЗС, рітейл електроніки), мінімізація податкових зобов’язань стала елементом нездорової конкуренції за споживача. Законодавчій та виконавчій гілкам влади слід вживати превентивних заходів, щоб ця конкуренція не призвела до подальшого зростання тіньової економіки і збільшення дефіциту бюджету", - наголошує Мирослав Лаба.