Україна у списку вище за Росію, але не на першому місці.
Багатьом іноземцям усі пострадянські країни десятиліттями задавлися чимось одним, уламками Росії. І це в кращому випадку, бо дехто мав ще гірші уявлення. Лише повномасштабна війна змусила їх усвідомити, що це зовсім різні країни, в яких живуть окремі народи із самобутніми культурами та власним світоглядом.
Британський тревел-блогер, який веде YouTube-канал Bald and bankrupt, за роки мандрів відвідав усі 15 колишніх республік СРСР і склав власний рейтинг країн, виходячи виключно з особистого досвіду подорожей. Він підсумував десятки поїздок, роки спостережень і сотні зустрічей із місцевими жителями, оцінюючи країни за враженнями від людей, побуту, візових складнощів, радянської спадщини та загальної атмосфери.
Автор називає Туркменістан найскладнішою для відвідування країною у своєму списку. Він описує жорстку візову систему, обов'язковість гіда та фактичну відсутність свободи пересування. Також згадує проблеми з інтернетом, дорогами та нічними обмеженнями пересування.
Казахстан блогер майже не дослідив і вважає найменш знайомою країною з усіх 15. Основні проблеми – величезні відстані, довгі переїзди та не надто цікаві міста, а також неприємний досвід із таксі.
"Відстані в країні божевільні – доводиться їхати днями потягами, дивлячись на перекотиполе й верблюдів", - поскаржився британець.
Автор відзначає приємних людей і комфортний Баку, але вважає країну не надто різноманітною для тривалого подорожування. Також згадує просту систему віз і цікавий досвід подорожей за межами столиці.
"Коли ви походите в Баку кілька днів, ви вже бачили практично все, що може запропонувати Азербайджан", - зазначив блогер.
Естонію він описує як красиву, безпечну та технологічно розвинену країну, але надто спокійну для пригодницьких подорожей, які він шукає.
"Таллін – це чудово збережене середньовічне місто. Немає жодного шансу, що вас тут пограбує гопник або зупинить корумпований поліцейський", - ділиться враженнями автор.
Країна, яка довго його інтригувала через цікаву історію та складність оформлення візи. Автор відзначає гори, радянську архітектуру та загалом позитивний досвід після поїздки.
Попри популярність серед туристів, автор знижує рейтинг через грубий сервіс та негативний особистий досвід. Водночас визнає красу країни та її потенціал.
"На папері Грузія – це просто ідеальна пострадянська республіка для пригод. У ній безумовно найкраща їжа в колишньому СРСР. У неї неймовірні краєвиди зі засніженими горами та субтропічними пляжами", - ділиться мандрівник.
Країна з "гопницькою" атмосферою та радянськими залишками, яка приваблює автора контрастами між містами й більш занедбаними районами.
"Латвія – це брат Естонії в Adidas", - каже автор, натякаючи на дрібну вуличну злочинність.
Автор захоплюється історичними пам'ятками, зокрема, на колишньому Шовковому шляху, низькими цінами та унікальними радянськими й пострадянськими елементами.
Країна з сильним історичним фоном, але також із жвавим життям та радянською естетикою, яку автор особливо цінує.
Країна з особистими друзями автора, багатьма зустрічами під час подорожей і сильним відчуттям спільноти серед його аудиторії.
Росія має для британця величезне особисте значення. Саме туди він поїхав у свою першу самостійну подорож підлітком на початку 90-х, прилетівши "Аерофлотом" до Москви. Він прожив два місяці в квартирі на Проспекті Миру, досліджував залишки імперії вдень і відривався вночі в легендарному клубі "Голодна качка". Ці поїздки повністю змінили його життя.
Проте через численні негативні інциденти – два пограбування в провінціях, примусове публічне вибачення та арешт у Сибіру – Росія посіла лише п’яте місце в його списку.
Країна, де автор має друзів і пережив небезпечні ситуації, але водночас отримав сильні позитивні емоції.
Україна займає особливе місце у серці британця. Автор зауважує, що вперше відвідав Україну у вересні 1993 року і відтоді бував тут ще близько 30 разів - найбільше з-поміж усіх пострадянських країн.
Автор підкреслює унікальність України серед пострадянського простору, особливо відзначаючи культуру, кухню та людей (зокрема "легендарних бабусь").
"Українці – це правильне поєднання слов’янської байдужості та привітності, і вони зробили зйомки в країні справжнім задоволенням для мене. Ще одна хороша річ полягає в тому, що, на відміну від інших колишніх радянських республік у цьому списку, Україна – це значно більше, ніж просто її столиця. Країна насправді повна неймовірних місць, які варто відвідати туристу: Харків, Одеса, Львів, Переяслав. У мене залишилися приголомшливі спогади, про які я згадуватиму все життя", - розчулюється британець.
Автор описує країну як "приховану перлину" з особливою атмосферою радянського минулого та винятковою гостинністю. Окремо виділяється Придністров’я як унікальний туристичний досвід.
"Молдова – це Європа, яку ніхто не знає", - каже мандрівник.
Для британця це не просто країна, а ціла особлива атмосфера і його улюблена республіка. Він відвідав Білорусь ще до створення YouTube-каналу і навіть написав книгу про свої пригоди там. Пізніше повернувся з камерою, щоб показати глядачам міста на забруднених радіацією територіях – Гомель, Речицю та інші. Саме в Білорусі мандрівник зустрів найяскравіших персонажів: Колєра, який живе сам у лісі, Віктора й Роберта, компанію з барбекю в радіаційній зоні, майже 100-річну бабусю та багатьох інших.
"Якщо говорити про більшість республік у цьому списку, я ганяюся за мозаїками, статуями Леніна та дешевими столовими. Але Білорусь була іншою. Для мене Білорусь завжди була про людей та про те, як ділитися з ними історіями. Зазвичай, за келихом моєї улюбленої місцевої горілки "Дика Качка". Білорусь, ти там, де все почалося. І тому ти для мене найкраща Радянська Республіка", - резюмував блогер.
Як писав УНІАН, полька, яка живе в Ісландії вже 12 років, розповіла, що за високими зарплатами в найдорожчій країні світу ховаються ще вищі витрати, дороге житло та проблеми з медициною. За її словами, життя на острові сильно залежить від погоди, а емігранти часто стикаються з відчуттям ізоляції та браком підтримки родини.
Також ми наводили розповідь українського блогера, який вже близько 9 років живе на Філіппінах і вважає цю країну найкращим напрямком для емігарції у світі.