Моліннонґ розташований за кілька кілометрів від кордону з Бангладеш на північному сході Індії.
Туризм кардинально змінив життя індійського села Моліннонґ, однак після десятиліть популярності місцеві жителі вирішили: принаймні один день на тиждень має належати лише їм, пише ВВС.
Щосуботи до села, де мешкає близько 600 людей, приїжджає до тисячі туристів. Вони прогулюються доглянутими вулицями, фотографуються серед квітів і перевіряють, чи справді населений пункт заслуговує на звання "найчистішого села Азії", яке принесло йому популярність по всій Індії.
Втім, із січня 2026 року ситуація змінилася. Раз на тиждень чорні металеві ворота, встановлені на єдиній дорозі до села, зачиняють, а біля них чергують місцеві жителі. У неділю туристів, які приїжджають лише на день, більше не впускають, попри втрату доходів від такого рішення.
Місцеві пояснюють, що прагнуть хоча б раз на тиждень повернутися до того, що називають "справжнім сільським життям".
Моліннонґ розташований за кілька кілометрів від кордону з Бангладеш у штаті Мегхалая на північному сході Індії.
У 2003 році журнал Discover India визнав його найчистішим селом Азії. Для країни, яка тривалий час мала серйозні проблеми із санітарією, це стало справжньою сенсацією.
Чистота тут давно стала частиною культури. Дітей із раннього віку привчають дбати про порядок. Щоранку перед школою багато хто виходить на вулиці, щоб підмести опале листя та спорожнити смітники. Жителі самостійно утилізують органічні відходи й ретельно доглядають громадські території.
Додаткову увагу до села привернув прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді. Після запуску загальнонаціональної кампанії "Чиста Індія" у 2014 році він згадав Моліннонґ у своєму радіозверненні.
"Для місцевих жителів підтримання чистоти стало звичкою. Це вселяє впевненість, що завдяки зусиллям громадян уся країна може стати чистішою", – зазначив він.
Після отримання престижного звання Моліннонґ швидко став популярним туристичним напрямком. Багато мешканців залишили сільське господарство й відкрили гостьові будинки, ресторани та сувенірні крамниці. Для туристичних автобусів облаштували парковку, поруч з'явилися чайні та торгові павільйони.
Однак через понад двадцять років постійного потоку відвідувачів, який ще більше зріс завдяки соціальним мережам, сільський комітет вирішив встановити певні обмеження.
Основною причиною стало те, що переважна більшість населення Моліннонґа є християнами. За словами місцевих жителів, у неділю вони хочуть спокійно відвідувати богослужіння, а не працювати для туристів.
Член сільського комітету Прешес Хонгдуп пояснив, що нововведення покликане зберегти культурну самобутність громади та той порядок, завдяки якому село й стало відомим.
"Нам потрібен перепочинок. Якщо хоча б один день на тиждень ми закриваємося для туристів, то можемо повернутися до справжнього сільського життя", – зазначив він.
Місцева жителька Фестиваль Харримба, яка бере з туристів символічну плату за прогулянку знаменитим бамбуковим мостом у центрі села, підтримує це рішення.
"Тепер у нас є час сходити до церкви, побути на службі, помолитися. Якщо в неділю тут багато туристів, це заважає", – говорить вона.
Ще до офіційної заборони більшість закладів не працювали в неділю. Відчиненими залишалися лише два ресторани, тому гостям було складно навіть купити воду чи перекусити
Втім, заборона не поширюється на туристів, які бронюють житло в Моліннонзі на вихідні й залишаються із суботи до неділі. Скориставшись цим винятком, автор статті вирішив провести в селі вікенд, щоб на власні очі побачити, як живе громада.
Дорогою від парковки до центру села гостей зустрічають дерев'яні лавки та численні таблички із написом "Не плювати", які попереджають, що за порушення правил передбачений штраф.
Поки місцеві чоловіки підстригали декоративні кущі, один із туристів поцікавився, чи можна придбати зрізані гілки. У відповідь садівник лише усміхнувся і простягнув їх безкоштовно.
У центрі села височіє велика церква з червоним дахом, заснована ще у 1902 році. Хоча приблизно 80% населення Індії сповідує індуїзм, у штаті Мегхалая значний вплив мали європейські християнські місіонери, які почали працювати тут ще в середині XIX століття. Саме тому більшість представників народу кхасі – найбільшої корінної етнічної групи регіону – нині є християнами.
Саме важлива роль церкви у житті громади багато в чому пояснює, чому жителі готові хоча б раз на тиждень відмовлятися від туристичних прибутків заради спільної молитви та богослужінь.
Водночас туризм кардинально змінив життя села. За словами Прешеса Хонгдупа, до 2003 року Моліннонґ навіть не мав якісного дорожнього сполучення із сусідніми населеними пунктами. Проте після того, як про нього дізналася вся країна, ізольоване поселення швидко перетворилося на відомий туристичний центр.
На запитання, чи принесла така популярність користь місцевим мешканцям, Хонгдуп показав нові бетонні будинки, які, за його словами, були збудовані саме завдяки доходам від туризму. Ще покоління тому багато родин могли дозволити собі лише хатини з солом'яними дахами.
Автор також поцікавився, чи не викликає заборона на в'їзд туристів у неділю невдоволення серед власників місцевого бізнесу, адже вони втрачають частину прибутку у вихідні. Проте жодних ознак незгоди він не помітив.
Навпаки, один із місцевих жителів біля церкви запевнив, що населення села є "на сто відсотків християнським", а рішення закривати Моліннонґ для одноденних туристів щонеділі підтримує вся громада.
Нагадаємо, на одному з курортів Тенерифе – найбільшому з острів із архіпелагу Канарських островів - адміністрація готелю запровадила "поліцію лежаків". Відповідне відео зробила британська туристка Гоуп Девіс під час відпочинку в готелі курортного міста Плайя-де-лас-Америкас. Охочі зайняти найкращі лежаки приходять до входу в зону басейну ще о 7:30 ранку, хоча відкривали її лише о 8:00. Але їх не пускають до відкриття.