Тут є українська греко-католицька церква Святого Духа, яку облаштували в колишній шкільній будівлі, що припинила роботу в 1958 році.
Колись канадське селище Солсгірт був жвавою сільськогосподарською громадою з магазинами, залізничною станцією та двома церквами, а тепер це майже забуте поселення, де залишилися лише кілька родин. Як пише Daily Mail, моторошні фотографії показують, який вигляд нині має колись жваве село в провінції Манітоба. За даними станом на 2021 рік, там залишалося лише кілька домогосподарств.
"Колись це була жвава вулиця з підприємствами, будинками та мешканцями. Тепер у селі живуть лише три родини, якщо рахувати й мою", – розповів виданню Manitoba Co-Operator місцевий житель Гаррі Воркман.
Він повернувся до Солсгірта у 1962 році після смерті батька й працював у сільському господарстві. Проте протягом наступних десятиліть населення села поступово скорочувалося, доки там майже не залишилося людей.
Поселення розташоване вздовж автомагістралі Yellowhead Highway, на південь від національного парку Райдінг-Маунтін. Тут можна побачити покинуті будинки, зарослі сади та церкву, де календар досі показує вересень 2002 року. Здається, що час у цьому "селі-привиді" зупинився.
Спочатку село розташовувалося приблизно за шість миль (близько 9,7 км) на північ від нинішнього місця й називалося Тоддберн. Коли залізнична компанія змінила запланований маршрут колії, поселення перенесли.
"Усе містечко зібралося й рушило слідом за залізницею", – розповів фотограф Дейв Конлон, який зробив знімки занедбаного поселення.
У Солсгірті досі стоять кілька невикористовуваних будівель. Серед них – англіканська церква Святого Стефана, зведена у 1906 році. Нині будівля без догляду. Усередині досі залишилися релігійні книги, зокрема стара Оксфордська Біблія, що лежить на поверхні, вкритій червоною тканиною. На своїх місцях збереглися й дерев’яні церковні лави.
У селі також є українська греко-католицька церква Святого Духа, яку облаштували в колишній шкільній будівлі, що припинила роботу в 1958 році. Характерні куполи церкви власноруч виготовив місцевий тесля Майкл "Майк" Свістун. Він також виступав у цирку та свого часу демонстрував силу, позиціонуючись як найсильніша людина у світі.
Обидві церкви провели свої останні богослужіння у 2002 році з різницею лише в чотири місяці. Попрощатися з ними зібралися 50 нинішніх і колишніх парафіян.
Англіканську церкву Святого Стефана продали Регіональному музею Прері-Маунтін усього за один канадський долар – приблизно 50 пенсів. Однак плани перенести будівлю так і не реалізували.
Українська греко-католицька церква Святого Духа зрештою перейшла до приватних покупців, які планували переобладнати її на житловий будинок. Проте історичні документи свідчать, що під час огляду об’єкта у 2016 році перебудову ще не завершили.
Деякі старі будинки Солсгірта майже повністю сховалися за деревами та травою заввишки до пояса. У кількох оселях досі залишаються особисті речі колишніх мешканців, йдеться у статті.
"В одному із занедбаних будинків на підлозі розкидана незвичайна колекція предметів. Старий телевізор стоїть над пральною машиною, а кімнату заповнюють фотографії в рамках, побутові речі та різноманітний мотлох. В іншому приміщенні височіє барвиста купа бейсболок", - розповіли журналісти.
Колись у Солсгірті були власні магазини та школа, однак із часом ці звичні для місцевих жителів заклади зникли. Нинішній вигляд села разюче відрізняється від того, яким його пам’ятають старожили.
У минулому Солсгірт був жвавим пунктом уздовж залізничної лінії, де зупинялися потяги й вирувало життя. Занепад поселення відображає ширші зміни, які відбувалися в сільськогосподарських громадах Канади. Фермерські господарства ставали більшими, а родини дедалі частіше їздили до великих містечок за товарами та послугами. У результаті невеликі поселення, як-от Солсгірт, поступово втрачали мешканців і зникали з повсякденного життя, констатують автори.
Нагадаємо, на Чернігівщині є місце, яке дедалі більше нагадує декорації до постапокаліптичного фільму. Тут немає електрики та стабільного зв’язку, а старі хати поглинає ліс. Йдеться, про Новоселицю Ніжинського району – село неподалік кордону з Київською областю. Населений пункт фактично став безлюдним, там вражає абсолютна тиша. Навколо лише старі оселі та чагарники. Щоб підійти до подвір'їв, треба пробиратися крізь траву заввишки по коліна.