Франція дуже відрізняється від того, що про неї зазвичай уявляють.
Франція – країна, яка вабить мільйони туристів своєю романтикою, вишуканою кухнею, історичними пам’ятками та пафосними світськими подіями. Однак за межами туристичних Парижа чи Ніцци Франція демонструє зовсім інший бік – спокійний, розмірений та глибоко традиційний стиль життя.
Українка, яка разом із чоловіком та п’ятьма дітьми переїхала до французького регіону Окситанія у 2022 році, у нещодавньому відео для свого YouTube-каналу поділилася власними спостереженнями про життя і звички французів.
Традиція, що в Україні лишилася лише по селах, та й то не всюди, у провінційній Франції процвітає. Французи надзвичайно привітні у повсякденному спілкуванні.
"Французи дуже багато кажуть бонжур. Вони вітаються скрізь з усіма в транспорті, в магазинах, на вулиці перехожі. Ось просто, коли ви йдете по вулиці, перетинаєтесь з людьми, то зазвичай все одно вітаються французи між собою", - розповіла блогерка.
Після привітання французи часто запитують "Ça va?" ("Як справи?"), щоб підтримати невимушену бесіду. Такі розмови допомагають "заміряти температуру" настрою співрозмовника.
Українка розповіла, що в невеликих французьких містах люди значно менше поспішають і більше уваги приділяють відпочинку та насолоді життям. Особливо це помітно під час обідніх перерв, які можуть тривати дві години. За цей час французи йдуть у ресторани, їдуть додому або спокійно обідають у парках.
"Ми бачили, що люди вміють справді вповільнитись для того, щоб, ну, я так думаю, відчувати смак життя, і в них краще виходить жити сьогоднішнім днем", - розповідає жінка.
За словами авторки, субота і неділя у Франції – залізобетонні вихідні, і більшість закладів у неділю зачинені. Французи також мають тривалу за західними мірками відпустку - п’ять тижнів відпустки на рік - і ретельно її планують.
Крім того, французи активно об’єднуються в асоціації за інтересами, щоб спільно проводити дозвілля – від рукоділля до походів у гори. Такі спільноти існують за рахунок внесків учасників.
"Французи люблять відпочивати. Відпочивати якісно. Багато ходять пішки в різні походи, взагалі об'єднуються в різні асоціації... От що ви не придумаєте - все можна знайти", - захоплено розповідає блогерка.
Якщо в Україні навіть у невеликих містечках на вулицях завжди людно, то у Франції невеликі населені пункти вдень часто здаються порожніми. Сама авторка пояснює це тим, що більшість французів користуються автомобілями навіть для коротких поїздок. У невеликих містах громадський транспорт розвинений слабше, тому люди рідше пересуваються пішки.
"Переважна більшість людей переміщуються автомобілями, власними автомобілями. Навіть якщо це не така велика відстань, там 500 м, то поїдуть автівкою. Тому здається, що людей на вулиці мало", - каже блогерка.
Ще однією особливістю життя у Франції українка назвала суворий режим прийому їжі. При цьому обіди та вечері можуть тривати понад годину і перетворюються на окремий ритуал.
"О 12-й це завжди має бути обід. Мені це дуже подобається, що от з самого малечку діти знають, що о 12 – це обід. Що мені ще подобається, що я помітила, що немає культури перекусів", - каже жінка.
Авторка також звернула увагу на стиль виховання дітей у Франції. На її думку, французькі батьки рідше сварять дітей публічно та дозволяють їм вільніше проявляти емоції й індивідуальність. Водночас правила поведінки залишаються важливими.
"Вони мають свободу висловлювати себе, проявляти себе, виглядати так, як їм хочеться. Немає ось цієї скутості виховання, коли тебе дуже жорстко виховують в певних рамках", - розповіла українка.
Як писав УНІАН, українка, яка навчається в Данії та виховує сина, заявила, що данська соціальна система виявилася менш "людяною", ніж вона очікувала після переїзду. За її словами, у навчальних закладах суворо ставляться до пропусків, а роботодавці зазвичай дозволяють залишатися з хворою дитиною лише 1–2 дні. Через це батьки змушені водити дітей у садок навіть із симптомами хвороби, щоб не втратити роботу чи репутацію.
Також ми наводили розповідь українки, яка переїхала з Польщі до Португалії та та не пожалкувала про це. За словами жінки, польське суспільство виявилося аж надто зацикленим на українцях, що досить неприємно.