Ще 5-10 років тому ми жартували, що містечко Сколе у Львівській області, попри неймовірну природу навколо та зручне транспортне сполучення з великими містами, було настільки нетуристичним, що там навіть неможливо було купити магнітика. Наскільки воно змінилося з тих часів, розповість УНІАН.Туризм.
Вперше зійшовши на перон місцевого вокзалу одного ранку наприкінці літа 2016 року, я буквально затамувала подих – така вже краса неймовірна була навколо: Сколе оточене з усіх боків гірськими вершинами, вкритими густими лісами.
Втім, попри усі ці пейзажі, тоді місто було взагалі нетуристичним: на популярних сервісах з оренди житла були доступні лише кілька скромних варіантів кімнат у приватних садибах місцевих жителів, а повноцінних готелів не було. Так само важко було знайти, де поїсти – закладів було зовсім небагато, а виглядали вони не надто привабливо.
Не було й жодної інформації, куди можна прогулятися навколо міста. Та, врешті-решт, жодного магнітика не продавалося!
Так, такому невибагливому туристу як я, готовому миритися з незручностями заради вражень, цього усього було достатньо – в пріоритеті була тиша і краса. А от до прийому масового туриста місто було неготове.
Тим не менш, протягом кількох останніх років можна спостерігати, що Сколе поступово розкриває свій туристичний потенціал.
Новий поштовх для розвитку туристичної інфраструктури міста дало облаштування національного парку "Сколівські Бескиди" – якщо ще 5-10 років тому в навколишніх лісах було важко зорієнтуватися, то нині там усе добре розмарковано, постійно з'являються нові маршрути (в тому числі велосипедні), облаштовується супутня інфраструктура (лавки, місця для відпочинку, інклюзивні можливості, інформаційні стенди тощо).
Одночасно розвиток нацпарку, що неминуче привернув увагу туристів, в місті почали розвивати супутню інфраструктуру. Зараз там вже є кілька пристойних сучасних закладів харчування – ресторанів та кав'ярень, де можна смачно перекусити або випити кави, а також сувенірні крамниці (так, я нарешті купила магнітика).
Крім того, вздовж берегів річки Опір облаштували прогулянкову набережну з лавками.
Ще одне досягнення – нещодавнє відкриття "Вітальні Гредлів" в однойменному палаці 19 століття. Протягом багатьох років будівля занепадала, аж поки у 2020 році між Сколівською районною радою та нацпарком "Сколівські Бескиди" не було підписано угоду про оренду на 49 років. З того часу розпочався процес її відновлення, який, щоправда, загальмувався початком повномасштабної війни. Втім, до серпня 2026 року там все ж вдалося провести часткову реконструкцію та відкрити туристичний центр з кав'ярнею. Тепер туристи можуть навіть потрапити на екскурсію до Палацу Гредлів.
Загалом, що приємно вражає в Сколе, так це те, що складається враження, що місто робить зміни в першу чергу для своїх мешканців, а вже потім для туристів. Зокрема, до Палацу Гредлів запрошують місцевих жителів на різноманітні заходи, а власниця одного з місцевих кафе зізнається: мовляв, туристи поїдуть, а нам треба працювати так, щоб місцеві продовжували ходити до нас поза туристичним сезоном. Саме такий підхід допомагає туристичним містам залишатися на плаву не лише в топ-сезон і продовжувати розвиватися.
Але все ж головна туристична родзинка Сколе – добре облаштовані пішохідні туристичні маршрути різної складності, як для невеличких прогулянок лісом на пару кілометрів вздовж річки і водоспадів, так і повноцінних підйомів в гори за краєвидами, що добряче перевірять вас на міцність. При цьому перші підійдуть для будь-якої пори року.
Зокрема, можна прогулятися легкими маршрутами "Павлів потік", "Старовікові ліси" чи до водоспаду Кам'янка, а можна піднятися на гори Параска чи Лопата.
Загалом, варіантів дуже багато, причому по місту встановлено чимало інформаційних стендів та показчиків, що допоможуть знайти правильний маршрут (а от онлайн-картам довірити сліпо не варто – там є чимало неточностей).
Також варто пам'ятати, що вхід на туристичні маршрути Сколе платний – символічні 50-100 гривень з людини, залежно від складності. Придбати їх можна завчасно онлайн чи за допомогою QR-кодів на початку маршруту.
А от щодо доступності житла для туристів у Сколе досі є проблеми: там досі майже немає повноцінних готелів, а лише здебільшого приватні апартаменти чи садиби.
При цьому інші туристи нам поскаржилися, що містяни не поспішають здавати гостям кімнати на одну добу.
Ми вирішили перевірити цю теорію, і вона підтвердилася. Якщо дивитися на кінець жовтня 2026 року одну ночівлю для двох людей, в місті доступні лише 11 варіантів розміщення для туристів (ціни від 700 до 7500 гривень). А от якщо вибрати на ці ж дати три ночі, кількість пропозицій зростає до 15. Водночас якщо дивитися на кінець листопада, то тут вже розрив більший – 13 варіантів проти 28.
Так, в якійсь мірі можна зрозуміти місцевих, які вважають невигідним приймати одноденних туристів, бо це ж треба за кожним прибирати кімнати і міняти постіль. З іншого боку, щоб турист хотів залишатися тут на три і більше ночівель, його потрібно чимось зайняти.
Водночас в літній період чимало туристів зупиняються в наметах – як в самому Сколе в рекреаційній зоні "Бойківська поляна", так і трохи глибше в нацпарку. І це породжує ще одну проблему.
На жаль, в Україні ще доволі слабка культура відпочинку серед масового туриста. Тож скільки не пиши по всьому нацпарку та у зоні встановлення наметів, що тут не можна розводити багаття, принаймні на голій землі без мангалу, гуляючи лісом чи рекреаційною зоною вам постійно траплятимуться згарища від кострів просто на землі. А також різноманітне дрібне сміття – обгортки від смаколиків, вологі серветки, порожні пляшки…
Так, є більш свідомі туристи, які чемно забирають за собою все сміття (а інколи навіть й чуже) та готують їжу за допомогою більш безпечних туристичних пальників, але їх меншість.
І тут, на жаль, недостатньо віри в самосвідомість громадян – туристів ще потрібно виховувати і карати у разі порушень, адже чемні попередження на численних інформаційних стендах поки не завжди працюють.
***
Містечко Сколе – це прекрасний варіант для відпочинку в тиші серед неймовірної природи. Тим паче, що поступово там розвивають туристичну інфраструктуру.
Плюс – до Сколе не так складно доїхати: як прямими потягами з Києва, Одечи чи Дніпра, так і електричками зі Львова, Стрия, Чопа чи Мукачева.
Читайте свіжі новини туризму, шукайте ідеї для подорожей і дивіться мальовничі фото з усього світу на Телеграм-канал УНІАН.Туризм.