Публіцист Андрій Піонтковський під час інтерв'ю УНІАН вказав на важливі нюанси щодо дозволу Україні бити по території РФ, розповів про пропутінських негідників в елітах США, а також пояснив, що потрібно для завершення війни.
Як і чим дозволять Україні атакувати російські окупаційні війська на території Російської Федерації? Чи наважиться Вашингтон дати повне "зелене світло" в цьому питанні, і від чого це залежить?
Фактично це питання вирішено. Якась дивовижна завзятість безпорадного маразматика, не побоюся назвати його так, - Байдена. Він єдиний, хто цьому чинить опір. Я думаю, що вже неможливо цьому чинити опір, тому що, по-перше, ми бачимо ініціативу Макрона, який зараз практично є лідером вільного світу, лідером у підтримці України.
Питання в термінах тоді. Мені здається, що рішення щодо ударів по РФ готують як "вишеньку на торт" на саміт НАТО (запланований на 9-11 липня).
На саміт НАТО - це занадто довго. Я думаю, що якесь офіційне рішення буде оголошено найближчими днями. Ми ж знаємо, звідки йде тиск на Байдена. Йдеться про подолання секретної домовленості, досягнутої Бернсом і Путіним 2 листопада 2011 року під час візиту Бернса до Кремля. Там була досягнута усна зрадницька домовленість. Путін обіцяв, що не піде далі України, тим самим не порушить перед американцями болючі питання активізації статті 5 статуту НАТО (у разі нападу на одну країну Альянсу всі інші мають за неї заступитися, - Ред.). А за це Бернс йому обіцяв, що американці не дозволятимуть українцям завдавати ударів по російській території.
Зараз уже зовсім інше співвідношення сил в американському політикумі. Дуже сильний тиск рейганівського крила Республіканської партії, і я не бачу, як Байден може ще кілька днів продовжувати чинити опір цьому тиску.
Руйнуються ж казки про ядерну ескалацію, погодьтеся? А чим тепер лякати Байдена?
З ядерним шантажем ще кілька місяців тому покінчив Емманюель Макрон, коли навмисно зробив психологічну "двоходовочку" з Путіним - спочатку він заявив, що метою Франції та Заходу загалом має бути поразка Росії, і що він буде готовий відправити французькі війська.
Путін стандартно відповів погрозами ударів по Франції, натякаючи і на ядерні удари. Макрон йому відповів дуже просто: "По-перше, мої військовослужбовці вже перебувають на території України так само, як британські, наші фахівці обслуговують ракети, а крім того, не забувайте, що Франція - ядерна держава". Усе, з ядерним шантажем було покінчено.
Які наслідки для фронту нестиме стирання цієї "червоної лінії" про застосування західного озброєння на території Російської Федерації, і тоді чого чекати від Москви?
Від Москви не варто чекати нічого, крім подальших погроз. На наших очах за останні тижні зникли дві жирні "червоні лінії", по-перше, не забувайте, що американці передали ATACMS найбільшої дальності. По-друге, я відповідально стверджую, що практично цю "лінію" - дозвіл бити по російських військових цілях, знято. Залишилася остання - "найжирніша" безглузда вимога від Заходу, що пілотами західних літаків мають бути українці.
Макрон послідовно розмиває ці "кордони", коли він говорить про відправку технічного персоналу, то через кому це означає "пілоти". Досягнуто домовленості, що основне місце базування західних літаків, не тільки F-16, буде на аеродромах у Румунії та Польщі. Вони будуть звідти "заскакувати" на якісь українські аеродроми, але між місіями вони базуватимуться там.
Тому, якщо росіяни захочуть вдарити по цих літаках, це означатиме конвенційну війну з НАТО, в якій у росіян немає жодних шансів.
А чиї накази виконуватимуть західні пілоти?
Французькі пілоти виконуватимуть накази французького керівництва, британці - британського.
Ясно, що жодна зі сторін не може зробити прорив на лінії фронту. Російський наступ розпочався тільки завдяки "голодній паузі" (Україна тривалий час не отримувала військову допомогу від США, - Ред). Він мав би успіх, якби ще на місяць-два тривала б ця збройова "голодна пауза".
Сотні літаків дадуть змогу "викинути" російське угруповання з Криму в найкоротші терміни. Для цього потрібно кілька тижнів, напевно. Я думаю, Макрон своїми заявами готує новини про західних льотчиків, не тільки F-16.
За відомостями Financial Times, у середині червня Зеленський має зустрітися з Байденом. Вони стверджують, що Україна і США в Італії підпишуть договір про безпеку перед самітом G7 (13-15 червня).
Я сподіваюся, що все-таки американський політикум підтягне за дні, що залишилися, Байдена до позиції Макрона. Ми ж спостерігаємо цікавий феномен - здорове суперництво за лідерство у вільному світі між Францією і Сполученими Штатами. Байден і Макрон змагаються за те, хто з них найкращий друг України - це дуже гарне суперництво.
А чому Байден не хоче брати участь у Саміті миру?
Цих чому за останні два роки стільки накопичилося: а чому Байден дуже довго вагався з передачею HIMARS, Patriot, Bradley, тому що там сидять два негідники пропутінські, вони нікуди не поділися - Салліван і Бернс.
Чого чекаємо від саміту НАТО? І як Вам інформація про те, що Зеленського просять нібито не форсувати тему членства України?
Не треба її форсувати, адже, як би він її не форсував, ніколи на це не погодиться, наприклад, Угорщина, Словаччина та й Туреччина, напевно. Доктрина Макрона полягає в подоланні цих проросійських елементів у НАТО. Складається нова коаліція охочих всередині НАТО - Франція, Англія, Польща і Румунія, яка надає свої дрони, Фінляндія, Швеція.
Сто літаків достатньо для закінчення цієї війни. Путін боїться армії, боїться військового перевороту. У цій атмосфері падіння Криму означатиме падіння путінського режиму.
Завдяки чистці генералітету Путін убезпечив себе чи все ще сидить на "пороховій бочці"?
Ця бочка актуалізується в міру невдач Путіна на фронті. Коли літаки почнуть активно руйнувати всю інфраструктуру Криму... зараз настає 1944 рік для Гітлера-Путіна (цього року німецького диктатора намагалися вбити офіцери).