Наслідки позначаються на житті звичайних росіян, тому кремлівський диктатор змушений стежити за громадською думкою.
Глибоко в українській сільській місцевості, ближче до ночі, українські солдати проводили останні перевірки безпілотників - кожен із розмахом крил 7,3 метра і бойовим навантаженням близько 50 кг - і запускали їх у напрямку Росії.
"Вранці ви прочитаєте, що нафтопереробний завод горить", - заявив командир, якого з міркувань безпеки називали тільки його позивним - "Каспер". Однієї ночі The New York Times отримала рідкісний доступ до батальйону дальньої дії безпілотників за умови, що репортери не зазначатимуть навіть приблизний регіон, скільки дронів злетіло або скільки солдатів їх обслуговує.
Хоча розташовані вони далеко від лінії фронту, війська працювали в бронежилетах і шоломах, знаючи, що будь-якої миті їхнє місцезнаходження, якщо стане відомо, може бути вражене російською балістичною ракетою.
Аналітики зазначають, що кампанія безпілотників не є вирішальним ударом по Росії, але вона б'є по звичайних росіянах, а навіть такий автократ, як пан Путін, стежить за громадською думкою.
Повідомляється, що станом на минулий місяць Україна вивела з ладу або пошкодила обладнання НПЗ, здатне переробляти 1,5 млн барелів сирої нафти на добу - приблизно 20% потужностей Росії з переробки.
Дефіцит бензину, що поглиблюється, вразив кілька регіонів Росії та окупованих нею українських територій, а ціна на паливо зросла приблизно на 40% з початку року. АЗС обмежують продаж до п'яти галонів на одного водія (~20 літрів) - а в деяких місцях бензин зовсім зник, продають лише дизель.
Оскільки війна триває, Москва розгорнула набагато більшу індустрію безпілотників, ніж українська, і завдає по Україні набагато інтенсивніших ударів, часто вражаючи міста і цивільні об'єкти без очевидної військової цінності. Маючи менший арсенал, українці змушені ретельніше відбирати цілі, і вони хочуть показати західним союзникам, що не завдають руйнувань і жертв серед цивільних без розбору.
Лідери України давно стверджували, що кремлівський диктатор Володимир Путін навряд чи всерйоз подумає про припинення бойових дій, якщо Росія не відчує більш серйозного економічного болю. Але поки що президент США Дональд Трамп не посилив санкції, незважаючи на те, що Путін відкинув його пропозицію про переговори з президентом України Володимиром Зеленським.
"У результаті удари по НПЗ б'ють по способу життя і витратах росіян, але не завдають вирішального удару по грошових потоках Кремля", - пише ЗМІ.
У матеріалі також йдеться про те, що Москва не допустить, щоб нестача палива позначилася на армії. Хоча, на думку економіста Владислава Іноземцева, удар по НПЗ - ефективна стратегія для України. Росія мало що робить для захисту НПЗ засобами ППО, а запаси горючих рідин на НПЗ посилюють ефект ураження.
Коли б'ють по військовому заводу, його можуть відновити за 10 днів, "а нафтопереробні заводи горять весь цей час". До того ж ремонт ускладнений через неможливість імпортувати обладнання з Європи та США.
Ба більше, застосування вітчизняної зброї дає Україні більшу свободу дій, і кампанія ударів по НПЗ різко збільшилася в серпні. Тільки 14-й полк вразив 17 об'єктів у Росії.
Поки українська армія зазнає труднощів із комплектуванням сил на фронті, у полку безпілотників із цим проблем немає. Вітчизняна оборонна промисловість, включно з виробниками дронів, значно розширилася під час війни, але працює ще не на повну потужність.
Найнагальнішим обмеженням тепер є не здатність виробляти зброю, а здатність платити виробникам. Україна наполягає, щоб її західні союзники надали кошти для нарощування виробництва.
"Якби у нас було ще на мільярди доларів більше, хід війни дуже швидко б змінився", - сказав "Каспер".
Раніше УНІАН повідомляв, що Росія вже почала прикривати свої НПЗ антидроновими сітками. Однак головне питання - чи допоможуть вони, чи українські БПЛА все одно досягнуть мети.
Крім того, стало відомо, що російські НПЗ на тлі атак отримають багатомільярдні субсидії. Повідомляється, що вони мають зберегти право на субсидії навіть у разі, якщо ринкові оптові ціни на бензин і дизельне паливо значно перевищать встановлені урядом країни-агресора так звані "порогові ціни".