В ніч на 8 вересня Росія здійснила масовану ракетно-дронову атаку на Україну. За попередньою інформацією, протягом ночі Сили оборони України збили 175 повітряних цілей. Однак частина засобів ураження, на жаль, досягли мети.
За словами президента України Володимира Зеленського, росіяни намагались завдати якомога більшої шкоди, застосувавши балістику, крилаті та протикорабельні ракети, реактивні "Шахеди". Це призвело до значних пошкоджень – як житлових будинків, так і цивільної інфраструктури – і в столиці, і в інших регіонах країни (під атакою були Одещина, Харківщина, Сумщина, Дніпропетровщина, Запоріжжя…).
Вочевидь, українці хотіли б бачити ефективні удари по території Росії. І варто після кожного масованого удару рашистів пріорітетно відповідати по їхнім НПЗ. Адже станом на зараз дефіцит бензину в Росії набув загальносистемного характеру, але паливна система РФ все ще тримається. Та на скільки ще вистачить їхнього запасу міцності?
За останніми оцінками, фактичний рівень нафтопереробки в Росії залишається на рівні близько 3,8 млн барелів на добу. Це приблизно на 0,5 млн вище за критичну межу в 3,3 млн бар./добу. За моїми розрахунками мінімальних потреб їхнього ринку, саме після цього порогу важка паливна криза переростає в системні економічні та логістичні проблеми.
Але є інший, не менш важливий сигнал: дефіцит бензину вже давно вийшов за межі окремих регіонів чи локальних черг на АЗС.
Сьогодні виробництво бензину в РФ покриває лише близько 70% внутрішнього попиту. Коли країна з однією з найбільших у світі нафтопереробних систем не здатна забезпечити власний ринок, це вже не питання втраченої маржі НПЗ, а ознака порушення нормальної роботи всієї паливної системи.
З дизельним пальним ситуація в РФ поки що краща - критичного внутрішнього дефіциту ще немає, хоча скорочення експорту вже створює напругу на міжнародному ринку. І саме це є ключовою деталлю.
Зараз ми бачимо дві різні картини. По-перше, загальна переробка ще не впала до критичного порогу. По-друге, бензиновий сегмент уже фактично перейшов у фазу системного дефіциту.
Справді небезпечним етапом для економіки РФ стане одночасне настання двох умов:
Саме дизель є критично важливим для вантажного транспорту, аграрного сектору, промисловості, будівництва, залізничної логістики та воєнної машини ворога.
Тому головне питання тепер звучить не "скільки російських НПЗ було уражено?", а "скільки нафти Росія реально здатна переробляти щодоби для підтримки економіки?".
За цим показником ситуація для РФ продовжує рухатися в негативному напрямку.