Попри іржу та облуплену фарбу, ці кораблі все ще можуть багато чого навчити.
Музейні кораблі часів Другої світової раптом перестали виглядати лише історією після того, як американський підводний човен потопив іранський корабель. Як пише Business Insider, для Браяна Ауера, операційного менеджера організації Historic Ships in Baltimore, відео, на якому підводний човен ВМС США цього тижня топить іранський військовий корабель, виглядало напрочуд знайомим.
"Коли я побачив кадри, як торпеда влучає в іранський фрегат, це виглядало майже так само, як на фотографіях подібних атак часів Другої світової війни", – розповів він.
Нагадується, що відповідне відео оприлюднило Міністерство оборони США. До атаки цього тижня в Індійському океані останнім підтвердженим випадком, коли американський підводний човен потопив ворожий корабель у бою, був USS Torsk. Цей підводний човен часів Другої світової війни у 1945 році знищив два японські судна, а згодом став частиною музейної експозиції, якою зараз опікується Ауер.
Після 1945 року масштабні морські бої між військовими кораблями траплялися рідко. Однак на тлі нової хвилі морських операцій США проти Ірану кораблі-музеї часів Другої світової знову набувають актуальності, зазначається у статті. Вони демонструють не лише те, як колись велися морські війни, а й те, як вони можуть виглядати сьогодні. Через це плавучі музеї раптом перестають сприйматися лише як частина далекої історії.
"Ті з нас, хто працює на музейних кораблях, зовсім не люблять війну", – каже куратор лінкора Battleship New Jersey Раян Шиманскі.
За його словами, музейники прагнуть показати людям, наскільки жахливими були війни. Водночас сам факт того, що США знову беруть участь у морських бойових діях – одних із перших з часів Другої світової – робить такі музеї частиною сучасної публічної дискусії.
Йдеться, що у США експонується близько 75 музейних кораблів епохи Другої світової війни. Це списані лінкори, підводні човни, есмінці, авіаносці та інші судна, на які можуть піднятися відвідувачі й самостійно оглянути їх ізсередини.
Під час екскурсій, які часто проводять ветерани ВМС, гостям показують бойові відсіки: торпедні кімнати, артилерійські башти та командні центри. Наприклад, Battleship New Jersey дає змогу побачити крилаті ракети Tomahawk – цей корабель став першим надводним судном, оснащеним такими ракетами у 1982 році. Ці ж ракети використовувалися для знищення іранських кораблів під час операції Epic Fury.
"Це сучасні системи. Можливість побачити ракету Tomahawk і її пускові установки в музеї – досить рідкісна", – зазначає Шиманскі.
Деякі музеї навіть пропонують ночівлю на кораблях: відвідувачі можуть поїсти у корабельній їдальні та переночувати у каютах моряків.
"Звичайна людина навряд чи колись потрапить на бойовий корабель, який перебуває на службі. Тому музейний корабель – це найкраща можливість зрозуміти, як виглядає служба на військовому судні", – пояснює він.
Підводні човни минулого дивовижно схожі на сучасні
Хоча деякі технології підводних човнів часів Другої світової вже застаріли, багато принципів їхньої роботи залишилися незмінними.
"Ми всі працюємо у світі, підпорядкованому законам фізики, тому деякі речі просто не змінюються", – пояснює Ауер.
За його словами, якщо пройтися сучасним підводним човном класу Ohio, можна побачити системи та рішення, які використовуються так само, як і на USS Torsk.
Планування підводних човнів також змінилося не надто сильно: там і досі є ті самі основні приміщення – для сну, харчування та запуску торпед. Найбільша різниця полягає у можливостях кораблів.
Наприклад, дизельні підводні човни, такі як USS Becuna, під час Другої світової більшість часу змушені були проводити на поверхні і могли залишатися під водою лише близько 12 годин через обмежений запас кисню.
Сучасні атомні підводні човни мають практично необмежений запас пального і можуть перебувати під водою до шести місяців.
"Фактично їх обмежує лише запас їжі", – пояснює менеджер освітніх програм музею Independence Seaport Museum Г’ю МакКівер.
Цікаво, що деякі підводні човни того часу все ще працюють. Наприклад, "сестринський" корабель USS Torsk – підводний човен USS Cutlass, введений в експлуатацію у 1945 році, продали Тайваню у 1973-му, і він досі служить у флоті Республіки Китай.
"Для нас ці човни настільки застарілі, що стали музеями. Але для багатьох країн світу вони все ще досить сучасні", – каже Ауер.
Куратори кораблів-музеїв кажуть, що відновлення морських боїв під час конфлікту США з Іраном знову привертає увагу до експонатів часів Другої світової війни.
МакКівер очікує, що під час літнього туристичного сезону відвідувачі значно частіше питатимуть про торпеди та морські бої.
"Для США як морської держави економічне процвітання країни тісно пов’язане з морем і флотом", – зазначає він.
І, як нагадує Шиманскі, ще кілька днів тому жоден діючий корабель ВМС США не мав на рахунку потоплення ворожого корабля – це могли сказати лише музейні судна, які брали участь у боях минулого.
Тож, попри іржу та облуплену фарбу, ці кораблі все ще можуть багато чого навчити.
Як писав УНІАН, стратегічний експерт компанії "Соната", капітан 1 рангу запасу ВМС ЗСУ Андрій Риженко вважає, що застосування підводними човнами США надпотужних торпед для знищення іранського флоту свідчить про неспроможність Ірану виявляти субмарини. За його словами, торпеда підходить під корабель, зазвичай, з кормової частини. Потужний вибух, що стається, призводить до знищення корпусу корабля, торпеда Mark 48 підриває корабель під водою, розриваючи його навпіл.