Експерт розповів про технічні характеристики перехоплювачів FP-7.x, вартість виробництва та інтеграцію України в європейську систему ППО.
Україна разом з іншими європейськими країнами працює над створенням протиракетної архітектури "Фрея" (FREYJA). Сьогодні компанія Fire Point вперше показала протибалістичні ракети-перехоплювачі серії FP-7.x, які мають стати важливою складовою спільного щита України та країн Європи. Про перспективи цієї системи УНІАН поговорив з Анатолієм Храпчинським, директором з розвитку оборонного підприємства, офіцером Повітряних сил ЗСУ в запасі та військовим аналітиком.
Наскільки реалістичною є заявлена швидкість перехоплювача у 1500-2000 метрів за секунду?
Це цілком реалістичні та обґрунтовані показники. Оскільки ми плануємо перехоплювати не лише класичні "Іскандери", а й квазібалістичні цілі типу "Кинджала" та гіперзвукові "Циркони", така швидкість є технологічною необхідністю. Для перехоплення за принципом hit-to-kill (кінетичний удар) інтерцептору потрібна колосальна зустрічна енергія, щоб гарантовано знищити або збити швидкісну бойову частину ворожої ракети з курсу.
Чому Fire Point не розкриває дальність перехоплення, на відміну від інших параметрів? Вона ще не визначена чи не випробувана?
Сьогодні на світовому ринку протибалістичної оборони фактично існує один головний еталон - це американський комплекс Patriot (де ракети PAC-3 виробляє Lockheed Martin, а саму систему - Raytheon). З огляду на це, ми діємо обережно, не розголошуючи всіх технічних нюансів та повного переліку учасників проєкту "Фрея". Ми знаємо про залученість провідних європейських держав, але критичні ТТХ (тактико-технічні характеристики, - ред.) тримаємо закритими, щоб ворог не зміг прорахувати математику роботи системи та знайти рішення для протидії.
Наскільки інфрачервона головка самонаведення на ракетах підходить саме для перехоплення балістичних цілей, а не аеродинамічних? З технічної точки зору вона на папері здається рішенням, але чи не викликає це запитань на практиці?
Архітектура FREYJA розрахована на комбіновані загрози, і тепловізійне (інфрачервоне) наведення є світовим стандартом для кінетичного перехоплення у верхньому ешелоні. Проте це лише фінальний етап роботи. На маршевій ділянці ракета коригується за рахунок наземних радарів та автоматичного розрахунку траєкторії. Тож інфрачервона ДБМ не виключає, а доповнює радіолокаційне супроводження цілі.
Уся електроніка у цих ракетах буде європейською. З урахуванням того, що засоби протиповітряної оборони від SAMP/T та Diehl/IRIS-T поки не демонстрували якихось визначних результатів у питаннях протидії балістиці, чим зможе похвалитися FREYJA?
Сила проєкту FREYJA якраз у тому, що він не намагається масштабувати якесь одне наявне рішення, а створює надбудову. IRIS-T та SAMP/T - чудові комплекси, але вони розроблялися під інші тактичні завдання. FREYJA об'єднає найкращі європейські сенсори й радари в єдину мережу та інтегрує туди наш спеціалізований протибалістичний засіб - ракету FP-7.x. Тобто ми закриваємо той дефіцитний протиракетний ешелон, якого європейським системам зараз бракує.
Систему Patriot доопрацьовували понад 10 років. Наскільки вірогідним є серійне виробництво FREYJA та ракет FP-7.x до неї з урахуванням заявлених перших перехоплень до кінця цього року?
Порівняння з Patriot не зовсім лінійне. Корпорація Lockheed Martin свого часу самостійно проходила весь шлях від аналітики часів В'єтнамської війни до операції "Буря в пустелі". У нашому випадку діє консорціум: ризики диверсифіковані між багатьма потужними європейськими гравцями. Fire Point виступає ініціатором та розробником інтерцепторів, тоді як інші гіганти надають уже готові, перевірені радари та системи управління. Маючи таку базу та унікальний український бойовий досвід, ми здатні пройти цей шлях у рази швидше.
Щодо ціни. Одна ракета PAC-3 до системи Patriot коштує 3-4 мільйони доларів. За рахунок чого можна досягнути здешевлення до 700 тисяч - 1 млн доларів за ракету FP-7.x? Чи не постраждає надійність?
Надійність не постраждає, оскільки здешевлення досягається за рахунок сучасних композитних матеріалів та нових стандартів виробництва. Більшість західних систем створювалися у мирний час для закритих державних проєктів, які не передбачали нинішньої математики війни, де потрібні тисячі засіб перехоплення. Сьогодні філософія змінилася. Навіть Пентагон зараз ставить завдання своїм виробникам суттєво знизити вартість ракет для Patriot та THAAD. Fire Point просто закладає цю економічну доцільність від самого початку, уникаючи монопольних націнок.
Як FREYJA працюватиме в умовах насичених атак, коли йдуть рої дронів разом із крилатими та балістичними ракетами?
Проблема перевантаження ППО вирішується за рахунок автоматизації та штучного інтелекту в управлінні. Єдина архітектура дозволяє миттєво й раціонально розподіляти цілі. Наприклад, дрони та крилаті ракети система делегує на дешевші комплекси ближнього радіуса, а протибалістичні FP-7.x спрямовує виключно на складні швидкісні загрози. Система бачить усю картину бою одночасно, що виключає перевитрату дефіцитних ракет на другорядні цілі.
Чи може FREYJA у перспективі замінити Patriot, чи це радше доповнення до існуючого набору засобів ППО (Patriot, IRIS-T, NASAMS, Hawk)?
Мова йде не про заміну, а про глибоку синергію. FREYJA - це не просто окрема пускова установка чи радар. Це концептуальний аналог ізраїльського "Залізного купола" або системи Arrow, але масштабований на рівень усього європейського континенту. Вона покликана об'єднати всі наявні засоби у спільний оборонний організм.
Президент України Володимир Зеленський неодноразово закликав ЄС до створення нової системи ППО. Чи є FREYJA саме цим проєктом з огляду на участь у ньому Німеччини, Франції, Норвегії та Швеції?
Абсолютно. Європа нарешті почала консолідувати зусилля для захисту від повітряних загроз із боку Кремля. Російські ракети середньої дальності становлять пряму небезпеку для європейських міст. Проєкт FREYJA - це довгоочікуваний крок до стратегічної автономності Європи, який дозволить створити суверенну парасольку безпеки й не бути тотально залежними від постачань із США.