Москва активно розбудовує військові бази, порти та криголамний флот в Арктиці, тоді як американська інфраструктура в регіоні скорочується.
Росія за останнє десятиліття значно посилила свою військову, транспортну та енергетичну присутність в Арктиці, тоді як США поступово втратили частину своїх можливостей у регіоні. Про це йдеться в аналізі видання Business Insider, підготовленому на основі супутникових знімків, військових карт і даних про морські перевезення.
За даними аналітиків, Москва активно модернізує авіабази, морські порти та об'єкти для експорту скрапленого природного газу.
Особливе значення має півострів Ямал, який став одним із ключових центрів експорту російського СПГ. У 2025 році Північним морським шляхом здійснили понад 100 рейсів, перевізши більш як 3 млн тонн вантажів – це рекордний показник за весь час спостережень.
Водночас арктичне узбережжя Росії простягається більш ніж на 24 тисячі кілометрів, а в регіоні розташовані майже три десятки нафтових і газових родовищ.
Однією з головних переваг Росії залишається криголамний флот.
Наразі РФ має 42 криголами, серед яких 13 важких суден, здатних працювати в Арктиці цілий рік.
Для порівняння, Сполучені Штати експлуатують лише один важкий криголам – Polar Star, побудований ще у 1970-х роках.
Із 2018 року Росія ввела в експлуатацію вісім нових важких криголамів, чотири з яких обладнані ядерними енергетичними установками.
Водночас будівництво нового атомного криголама класу "Лидер" вартістю близько 2,7 млрд доларів затримується через проблеми з постачанням, пов'язані з війною проти України. Його введення в експлуатацію очікують не раніше 2030 року.
Росія також модернізує військові об'єкти вздовж арктичного узбережжя.
Зокрема, на авіабазі "Сєвероморськ-1" побудували нові руліжні доріжки та розширили місця стоянки літаків. Супутникові знімки зафіксували там стратегічні протичовнові літаки Ту-142 та винищувачі Су.
Триває реконструкція авіабази "Сєвероморськ-3", а також розвиток військової інфраструктури аеропорту "Петрозаводськ".
Ці роботи входять до державної програми розвитку арктичної аеродромної мережі до 2030 року, яка передбачає будівництво двох нових і модернізацію ще семи військових аеродромів.
Серед ключових російських військових об'єктів в Арктиці також називають бази Нагурське, Рогачово, "Северный Клевер" та об'єкт на острові Врангеля.
На тлі активності Росії американська присутність в Арктиці суттєво скоротилася. Попри володіння Аляскою, США ніколи не мали постійної військової бази за Північним полярним колом.
Із приблизно 300 військових об'єктів, побудованих на Алясці під час Другої світової війни, нині залишилися лише окремі елементи інфраструктури, зокрема авіаційна станція "Ерексон" із радаром раннього попередження та підрозділ Берегової охорони.
У Гренландії із близько 20 американських військових баз часів Другої світової війни функціонує лише космічна база "Пітуффік", де постійно перебувають близько 650 військовослужбовців. Для порівняння, під час холодної війни чисельність персоналу там сягала 10 тисяч осіб.
Щоб зміцнити свої позиції, США разом із Канадою та Фінляндією розпочали програму розширення будівництва криголамів.
Крім того, компанія Davie Defense інвестує 1 млрд доларів у модернізацію двох суднобудівних верфей у штаті Техас.
Водночас боротьба за Арктику дедалі більше набуває глобального характеру. До регіону активно заходить і Китай, який збільшує інвестиції та з 2018 року проводить спільні з Росією військові навчання й морські патрулювання, зокрема поблизу узбережжя Аляски.
Як повідомляв УНІАН, Росія скорочує кількість засобів ППО в Арктиці, залишаючи ключові військові об’єкти на крайній півночі без захисту, оскільки намагається захистити об’єкти в інших частинах країни від українських атак. Як пише "Радіо Свобода", супутникові знімки показують, що Кремль вивів системи С-300 і С-400 з кількох стратегічних об’єктів у регіоні.