"Шахеди" все ще становлять колосальну небезпеку для українців, однак засоби їх знищення еволюціонують набагато швидше, ніж вони самі. Це змушує росіян модернізувати далекобійні дрони, що призводить до стрімкого подорожчання БпЛА.
Попри тисячі загиблих і поранених та численні руйнування, можна констатувати: за чотири роки війни Україна сформувала одну з найефективніших у світі систем боротьби з далекобійними дронами-камікадзе типу "Шахед".
В кінці травня радник президента з питань оборонної промисловості Олександр Камишин оприлюднив невтішну для росіян статистику. Українські сили вже можуть перехоплювати до 97% дронів-камікадзе "Шахед", які Росія активно використовує для ударів по наших містах.
Для порівняння можна навести статистику щодо ракет. За даними Міністерства оборони України, у травні РФ запустила 211 крилатих і балістичних ракет. З цієї кількості захисники України перехопили 112. Таким чином, відсоток перехоплення становив 53%. Це можна вважати непоганим результатом, однак, звісно, цифра не йде у порівняння з ефективністю перехоплення "Шахедів".
Таким чином, класичні "Шахеди" стрімко втрачають свою ефективність, тоді як масштабування виробництва дає мінімальний ефект, майже не позначаючись на лінії фронту.
Коли кажуть "Шахед", зазвичай мають на увазі "Шахед-136", або, використовуючи російську термінологію, "Герань-2".
Він літає на висоті від 60 до 4000 метрів із крейсерською швидкістю близько 150–170 км/год. Апарат оснащений двотактним поршневим бензиновим двигуном MADO MD 550, за рахунок якого характерний "мопедний" звук ударного дрона чути за кілька кілометрів.
Одразу варто сказати, що "Шахед" – не російське і навіть не іранське ноу-хау. Прототип БпЛА був розроблений у Німеччині ще в 1980-х роках і мав назву DAR (Die Drohne Antiradar). Потім він трансформувався в ізраїльський дрон Harpy, а згодом був "запозичений" іранцями через треті країни.
За роки російсько-української війни "Шахед-136" постійно еволюціонував, пройшовши шлях від примітивного баражуючого боєприпасу, що літав строго за заданими координатами, до "розумного" засобу ураження з інтегрованими технологіями штучного інтелекту, камерами тощо.
З одного боку, це зробило його небезпечнішим, однак з іншого - не кращим чином вплинуло на ціну.
Загалом уявлення про вартість Shahed-136 пройшли шлях від гіпотез про "копійчану зброю" до усвідомлення того, що перед нами доволі дорогий комплекс.
На сьогодні відомо, що експортна ціна іранського дрона принаймні до недавнього часу становила від 190 тисяч доларів. Після локалізації виробництва в РФ вона, на думку фахівців порталу Defense Express, впала до щонайменше 50 тисяч доларів.
Номінально це не так вже і багато.
Для порівняння, ціна однієї російської крилатої ракети Х-101 становить близько 2 млн доларів (дехто навіть каже про 13 млн доларів, але це виглядає як перебільшення). Авіаційна ракета Х-59 може коштувати близько 500 тисяч доларів.
Таким чином, на перший погляд, "Шахед" дійсно виглядає як "диво-зброя", навіть за умов, коли левова частка цих дронів перехоплюється українськими засобами ураження.
Проте усе змінюється, якщо подивитися на загальну кількість використаних дронів типу "Шахед" та спробувати підрахувати їхню ціну.
Так, у ніч із 13 на 14 травня РФ провела масовану повітряну атаку, під час якої застосувала майже 700 дронів та понад 50 ракет. Вартість лише цього удару (і якщо рахувати лише дрони) могла становити для РФ понад 20 млн доларів. Вона могла бути ще більшою, але принаймні частина дронів були дешевими приманками.
Ще більш показовою виглядає картина, якщо подивитися цифри за весь місяць. За даними Міноборони України, у травні росіяни запустили 8150 дронів типу "Шахед", "Гербера", "Італмас" тощо (+20% відносно квітня, який теж був рекордним). З цієї кількості було збито 7476 одиниць, або 92%.
Іншими словами, у травні росіяни викинули на вітер близько 300 млн доларів. Це парадоксальним чином співпадає із ціною новітнього бойового корабля класу корвет, один з яких (корвет проєкту 20380 "Бойкий") нещодавно майже вщент вигорів після українського удару.
З урахуванням наявної динаміки, можна обережно припустити, що загальна кількість далекобійних ударних дронів за весь 2026 рік становитиме 60 тисяч одиниць. Приблизно стільки ж може припадати на дешеві БпЛА-приманки, які виготовить Росія.
А 60 тисяч "Шахедів" – це астрономічна сума. Йдеться про мільярди доларів – у залежності від версій дронів, вона може становити до 3-5 млрд доларів.
Це груба оцінка, але вона дає загальне уявлення про справжню ціну російських дронів-камікадзе, яка за підсумками року може стати порівняна із бюджетом маленької країни.
Росіяни розраховували, що Україна буде збивати "Герані" дорогими зенітними ракетами, які виготовляти не здатна (принаймні, у великій кількості) і покладається у цьому питанні на Захід, який сам відчуває їхню нестачу. Проте, Україна знайшла відносно дешевий спосіб боротьби з "Шахедами".
Окрім зенітної артилерії та мобільних вогневих груп українські Сили оборони почали активно використовувати дрони-перехоплювачі, які вже довели свою ефективність. За даними з відритих джерел, сьогодні дрони-перехоплювачі збивають близько 50% "Шахедів".
Вже зрозуміло, що ця кількість буде лише зростати, адже з'явилася технологія, яка автоматизує 95% процесу перехоплення ворожих БпЛА.
Якщо "Шахед", як вже зазначалося, може коштувати близько 50 тис. доларів, то вартість дрона-перехоплювача в Україні становить 1000-3000 доларів. Для знищення одного "Шахеда" в середньому потрібно від 2 до 6 дронів-перехоплювачів.
"На сьогодні використовується два і більше засобів для перехоплення одного безпілотника типу "Шахед". Вартість такого перехоплення складає від 5 і більше тисяч доларів. При ціні одного перехоплювача - від 2-2,5 тисяч доларів", – говорить УНІАН авіаційний експерт Богдан Долінце.
Вартість експортних перехоплювачів може бути значно більшою. А ще є інфраструктура, яка, за даними Financial Times, може коштувати 35 тис. доларів (особливо дорогою може бути наземна станція управління).
Та навіть з урахуванням цього економія на стороні України, оскільки кілька перехоплювачів все одно коштують в рази дешевше, ніж один "Шахед".
Розуміючи таку динаміку, Москва почала вдосконалювати свої БпЛА. Йшлося не лише про покращення базової версії, а й про появу набагато потужніших БпЛА.
Так з’явилися реактивні "Шахеди".
Наразі існує кілька таких реактивних модифікацій. Це "Герань-3", яка може розвивати швидкість приблизно до 300 км/год, та більш нова " Герань-4", що літає на швидкості 400–500 км/год.
"Частка перехоплень на рівні 90-92% показує, що ефективність таких засобів, як "Шахед" є набагато нижчою, ніж очікував ворог, – говорить Богдан Долінце. – Тому зростає частка реактивних засобів, проти яких класичні типи перехоплювачів фактично є неефективними. Але ворог не може швидко наростити виробництво таких платформ, які є технологічно складнішими і дорожчими".
Дійсно, радикальне збільшення швидкості потребувало підвищення міцності корпусу, а це, у свою чергу, призвело до зростання маси самого БпЛА (при збереженні відносно невеликої бойової частини у 40-90 кг).
Якщо звичайний "Шахед" може літати на 2000 км, то у "Герань-4" цей показник становить "скромні" 450 км. Дається взнаки вищий розхід палива реактивним двигуном дрона.
Реактивний БпЛА набагато дорожчий за умовно-базову версію. Ймовірно, вартість одного такого БпЛА може досягати 100 тисяч доларів, що остаточно руйнує міф про дешевий "Шахед".
Але і це ще не все.
Приблизно на початку цього року росіяни отримали так звану "Герань-5", яка не мала вже нічого спільного із ранньою "Геранню", являючи собою звичайну крилату ракету (нехай і відносно бюджетну), яка може розвивати швидкість до 600 км/год та використовує турбореактивний двигун китайського виробництва.
Таким чином, історія зробила коло.
Росія почала застосовувати "Шахеди" чотири роки тому, адже звичайні ракети виявилися занадто дорогими. Тепер вже недоліки самих "Шахедів" поставили питання щодо доцільності їхнього застосування у війні проти України.
Дива не трапилося – країна, яка не може самостійно виробляти звичайні побутові речі, створити революційну зброю (а особливо – виробляти її серійно) тим паче не в змозі. Росія це вчергове довела.
Водночас навіть звичайний "Шахед" все ще залишається небезпечним і буде таким до кінця війни.
"Певна кількість все одно долітає до фінальної цілі, – говорить УНІАН військовий експерт, колишній співробітник СБУ Іван Ступак. – Якщо у березні-квітні було 6,5 тисяч дронів, то у травні - 8150. Якщо раніше пробивалося 600 дронів, то зараз вже 800. Це велика кількість. За рахунок збільшення кількості вироблених дронів росіяни хочуть залишитися щонайменше на тому ж самому місці, якщо казати про ураження наших об’єктів".
З тим, що Кремль поки не готовий повністю відмовитися від звичайних "Шахедів", згоден Богдан Долінце.
"Частка використання класичних бензинових "Шахедів" залишатиметься достатньо високою, адже вони виконують декілька важливих задач. Це не тільки засіб атаки, а й засіб прикриття інших платформ. Мова йде в тому числі про крилаті ракети. Тобто, це елемент перевантаження системи протиповітряної оборони. Без використання засобів додаткового "шуму", це призведе до зростання частки збитих крилатих ракет", – зазначає він.
Експерти нагадують також про вплив виробництва "Шахедів" на економіку РФ. За їхніми словами, наближені до Путіна чиновники, які заробляють на виробництві далекобійних дронів, не будуть відмовлятися від своїх мільярдів.
"Вони будуть вистрибувати зі штанів і пояснювати, що потрібно (виготовляти більше дронів, – УНІАН). Вони на цьому заробляють, це великі доходи", – вважає Іван Ступак.
На щастя, економіка РФ, хоч і велика, але небезмежна. За даними Financial Times, витрати РФ на війну проти України у цьому році можуть перевищити передбачені бюджетом показники щонайменше на 28 млрд доларів.
Це не критично для Кремля, але боляче б'є по цивільних проєктах, які доводиться скорочувати. Офіційний прогноз зростання ВВП Росії на 2026 вже знизили до скромних 0,4%, тоді як раніше очікувалося 1,3%.
В Deep Strike гру можуть грати двоє.
Загальна кількість дронів, запущених Україною по об’єктах на території Росії за весь 2026 рік, не розкривається з міркувань безпеки. Згідно з матеріалами ABC News, ще у березні цього року Україна вперше запустила по цілях у РФ більше безпілотників, ніж Росія по Україні.
Міністерство оборони РФ у своїх щоденних зведеннях зазвичай заявляє про перехоплення десятків, а іноді й сотень БпЛА за одну добу. Проте незалежні аналітики наголошують, що російська статистика є викривленою та завищеною у пропагандистських цілях.
Орієнтовна ціна українського FP-1, який станом на кінець року відповідав за понад 50% уражень всіх цілей у глибині Росії, становить 55 тисяч доларів. Іншими словами, вартість цього "діпстрайку" в теорії можна порівняти із ціною Shahed 136.
Передбачається, що згаданий вище корвет "Бойкий" Балтійського флоту отримав критичні пошкодження саме після удару українського дрона FP-1. Знищення корабля за 400 млн доларів дроном за 50 тисяч доларів виглядає як цілковита зміна правил гри, але насправді це не зовсім так.
Москва – це неповороткий монстр, який загруз у показусі та бюрократії. Він не може вчасно відповідати на загрози з боку України, але це не означає, що він не зможе цього робити взагалі.
З часом росіяни отримають нові, більш ефективні засоби ураження, тож звичайні Deep Strike дрони вже не матимуть того ефекту, який мають сьогодні.
Таким чином, Україні також доведеться шукати нові рішення – починаючи від нарощування виробництва "Лютих" і FP-1 і закінчуючи створенням принципово нових засобів ураження.
Ілля Ведмеденко