Компанія John Cockerill взяла свій дистанційно-керований бойовий модуль CLWS та вже на нього інтегрувала пускову FZ605.
APKWS. Згодом, як пише Defense Express, повідомлялось, що Україна вже використовує європейський FZ605 від Thales як альтернативу американському комплексу Vampire.
Зазначається, що на виставці BEDEX 2026 такий пусковий модуль показали на базі багі Polaris. Також на виставці показали й аналогічні рішення від інших компаній, зокрема на базі пускової установки від Thales.
"І, до прикладу у FN Herstal взагалі вирішили не вигадувати велосипед і показали власний бойовий модуль з установкою FZ605 під назвою FN DeFNder Medium+, тоді як у варіанті Medium цей бойовий модуль можна озброїти будь-яким кулеметом FN Herstal", - пояснили аналітики.
Водночас компанія John Cockerill взяла свій дистанційно-керований бойовий модуль CLWS та вже на нього інтегрувала пускову FZ605, яка може використовувати весь можливий спектр ракет, враховуючи FZ275 та FZ123.
"Бойовий модуль призначений передусім для встановлення на бронемашини із колісною формулою 4x4; 6x6; 8x8 і раніше у презентаційних матеріалах демонструвалася можливість встановлювати озброєння від кулеметів і до 30-мм гармат, і навіть пускові для протитанкових керованих ракет", - зауважили у матеріалі.
Водночас експерти наголошують, що John Cockerill розширює портфель своїх антидронових рішень. Наприклад, на BEDEX 2026 компанія показала наземний роботизований комплекс Arquus Drailer з дистанційно керованою бойовою станцією Hornet Air Guard, яка позиціонує себе як мобільний комплекс для протидії дронам.
"Також можна згадати про футуристичну "дронобійку" i-X, вперше представлену чотири роки тому, яка може бути озброєна 25-мм чи 30-мм гарматою, має інтегрований штучний інтелект і зі звичною системою автоматичного виявлення та автосупроводження цілі також має можливість прогнозування руху цілі", - додають у Defense Express.
Як писав УНІАН, раніше стало відомо, що ворог фарбує "Шахеди" в білий колір, тому це означає, що атаки в денний час почастішають.
"Нова тактика, яка дозволяє прорвати нашу прифронтову ППО. Проскочити, грубо кажучи. І рідкість поки що - це денні атаки. "Шахеди" фарбовані в білий, до слова. Це значить, що це промислово призначено для атак в денний час. І це буде, очевидно, частішати", - розповів експерт Павло Лакійчук.
Також повідомлялось, що Іран купив у РФ три "Варшавянки", але одна з них вже потоплена ATACMS. Вони мали назви Tareg (закладка відбулась у квітні 1991 року), Noor (закладка відбулась у грудні 1991 року) і Yunes (закладка в лютому 1992 року).
"Із таймінгу по закладці усіх трьох субмарин випливає, що контракт на їхню поставку Тегеранові укладав ще СРСР, а от уже безпосередньо виконувала Росія. Окремо цікаво, що якщо перші два підводні човни для Ірану росіяни змогли ввести в стрій в грудні 1992 року, то уже третій - лише у вересні 1996 року. Що ілюструє зокрема вже на той момент рівень падіння виробничої дисципліни на підприємствах російського ВПК", - підкреслили аналітики.