Берлін вже близько року очікує на схвалення придбання Tomahawk для використання з наземних установок Typhon.
Нова геополітична реальність змушує Берлін переглянути свої плани щодо закупівлі американських крилатих ракет Tomahawk, на які досі немає дозволу з боку США, та активніше придивлятися до європейських альтернатив, зазначають аналітики Defence Express.
Йдеться, що Німеччина вже близько року очікує на схвалення придбання Tomahawk для використання з наземних пускових установок Typhon. Хоча рішення формально ще перебуває на розгляді й може бути ухвалене у травні, дедалі частіше виникають сумніви щодо реалістичності цієї угоди. Однією з причин називають фінансові витрати США, пов’язані з війною проти Ірану.
Як повідомляє німецьке видання Hartpunkt, ситуацію ускладнює й погіршення американо-німецьких відносин. Зокрема, йдеться про рішення Вашингтона скоротити військову присутність у Німеччині та відмову від розгортання там власних батарей Tomahawk.
У підсумку, зазначають аналітики, Німеччина стикається з дефіцитом засобів для ураження цілей на дистанції понад 1000 км. Власні європейські розробки, зокрема в межах програми ELSA (European Long Range Strike Approach), очікуються не раніше 2030-х років, що залишає проміжний період без повноцінного рішення.
Водночас за інформацією оглядача Jeff21461, Берлін уже не розглядає Tomahawk як ключовий варіант для закриття цієї ніші. Натомість увага зміщується у бік європейських рішень – серед можливих кандидатів називаються Taurus Neo, LCM та 3SM.
Паралельно Німеччина планує розвивати власну інфраструктуру для забезпечення далекобійних ударів без залежності від США. Йдеться про створення систем зв’язку, супутникового забезпечення, командних центрів і програмного забезпечення для планування операцій.
Як зазначає Defense Express, затримки з боку США стимулюють європейські країни активніше інвестувати у власні оборонні рішення. Потреба у таких системах "тут і зараз" може призвести до зростання замовлень і прискорення виробництва.
Наразі єдиною повноцінною європейською альтернативою Tomahawk вважається NCM (MdCN), на базі якої створюється LCM. Водночас ця ракета лише повертається у виробництво після перерви, оскільки Франція – її єдиний оператор – тривалий час не робила нових замовлень. Подібна ситуація і з Taurus Neo, хоча фінансування на його розробку вже виділено.
На цьому тлі з’являється обмежене вікно можливостей і для українських далекобійних рішень, зокрема дронів типу Ан-196 "Лютий" та FP-1. Втім, вони не можуть повністю замінити крилаті ракети. Водночас потенційно перспективним виглядає і проєкт "Довгий Нептун" із заявленою дальністю до 1000 км, пише ЗМІ.
Нагадаємо, війна в Ірані продемонструвала Франції та іншим країнам, що їхні військово-повітряні сили мають пристосуватися до використання дешевих боєприпасів класу "повітря-повітря" для протидії недорогим безпілотникам противника.
Як пише Forbes, нещодавно винищувачі стали звичним звуком над Іракським Курдистаном, який зазнав понад 800 ракетних і дронних атак під час війни з Іраном. Автономний регіон не має власної системи протиповітряної оборони і не може самостійно її придбати, оскільки не є суверенною державою. Йшлося, що Багдад закуповує системи протидії дронам, але не ділитиметься з Курдистаном.