За прогнозами реальні терміни переозброєння тягнуться до 2030-х років.
Українські далекобійні засоби ураження можуть стати єдиним життєздатним варіантом для Європи у найближчій перспективі. І, в першу чергу, мова йде про далекобійні дрони, виробництво яких уже стало масовим та серійним. Про це у своїй аналітиці написав норвезький фахівець Фабіан Хофман.
На його думку, європейські арсенали далекобійної та глибокої зброї недостатні. Зусилля щодо їх поповнення були повільними, а реальні терміни переозброєння тягнуться до 2030-х років. Однак це не обов'язково має бути вирішено заздалегідь.
"Європейські держави мають три переконливі шляхи до швидкого переозброєння у сфері глибоких ударів: придбання українських систем, придбання доступних на ринку рішень не з України, прискорення програм розвитку до рівня аварійних зусиль", - написав він.
Хофман зауважив, що протягом останніх чотирьох років Україна розробила великий та різноманітний арсенал далекобійних та глибоководних ракет, що включає далекобійні безпілотники, міні-крилаті ракети та важкі крилаті ракети. Балістичні ракети перебувають у розробці.
"Якщо європейські держави надають пріоритет дальності удару та бажають швидко розгорнути можливості з дальністю, порівнянною з крилатою ракетою наземного призначення Tomahawk (1600 кілометрів), українські виробники далекобійних безпілотників можуть бути єдиною життєздатною альтернативою в найближчій перспективі. Останні раніше зазначали, що мають надлишкові потужності для виконання європейських замовлень, що також допомогло б створити додаткові потужності для постачання українських збройних сил. Значне європейське замовлення перевірить цю пропозицію", - пояснив він.
Крім того, на думку експерта, європейські держави також могли б прагнути приєднатися до таких існуючих програм, як крилата ракета наземного призначення Flamingo компанії FirePoint, або FP-7 та FP-9.
Як повідомляв УНІАН, минуло вже понад вісім місяців з появи першого фото і характеристик української крилатої ракети FP-5 "Фламінго". "Оборонка" проаналізувала кожну зафіксовану у відкритих джерелах атаку ракетами "Фламінго" та супутникові знімки після ударів, щоб з'ясувати, які з них виявились результативними та наскільки часто ці ракети взагалі влучають у ціль.
За весь час у кадр потрапили 23 запущені крилаті ракети "Фламінго". При цьому, українські OSINT-аналітики ідентифікували, що до цілі з них долетіло 6 ракет, але влучили в потрібний об'єкт тільки 2. Додається, що ще одне ураження залишається спірним.
Ці цифри є результатом опрацювання даних лише з відкритих джерел. Не виключено, що реальна кількість запусків та влучань може бути більшою, а пропорція запущених ракет до уражень – суттєво відрізнятись.