Вибори в сусідніх (і не дуже) з Україною країнах не проходять без намагання Росії у них втрутитись. Дуже добре, що у Молдові парламентська кампанія завершилась так, як завершилась. Зараз можна подивитись на Грузію і побачити, який сценарій готувала Росія. Там вже, мабуть, відбулась фінальна консервація проросійської влади, і, думаю, Грузію ми втратили на дуже довгий період часу…
А, враховуючи, що ми разом із Молдовою інтегруємося до Європейського Союзу, дуже непогано, що там все ж таки збереглися при владі проєвропейські сили. Власне, вони й далі будуть займатися питаннями інтеграції країни і тих взаємовідносин з Україною, які у нас є станом на сьогодні…
Разом з тим, після завершення парламентської кампанії в Чехії ситуація цікавіша. Звісно, все буде залежати від того, яким чином буде сформована коаліція, в якому форматі буде ця коаліція і який вона сформує уряд. Ймовірно, він складатиметься з популістичних і таких, скажімо, україноскептичних партій. Проте я не думаю, що Чехія перейде в табір Угорщини або Словаччини. Адже, по-перше, в ній все таки залишається дуже проєвропейський, проукраїнський президент. По-друге, також буде потужна опозиція, у якої буде багато місць у парламенті. І, по-третє, Андрей Бабіш і компанія, які, формально, перемогли, не є проросійськими (це – важливий момент).
Так, існує ймовірність, що підтримки Україні з точки зору снарядної ініціативи чи якихось там інших речей буде менше.
Водночас, Бабіш вже казав, що всю військову допомогу Україні припиняти не можна. Тобто, тут є нюанси і я думаю, що з цими нюансами можна буде працювати.
Проте також варто констатувати, що навіть якщо в тій самій Чехії не буде розширюватись російський вплив, то певний скепсис щодо українського питання збільшуватись може. І, звісно, Росія намагатиметься грати на таких настроях.
Крім того, РФ і надалі намагатиметься впливати на вибори. Росіяни будуть лізти всюди, де зможуть. Навіть, умовно, на якомусь федеральному рівні в тій же Німеччині. Адже Росія діє за дуже простим принципом: якщо проросійські сили десь не можуть перемогти (а в них шансів перемогти зараз немає, тому що підтримувати Росію - це не дуже приємна історія для багатьох країн або політичних партій в цих країнах), то росіяни роблять усе, аби створювати хаос. Чим більше хаосу та якихось внутрішніх проблем у європейців, тим менше уваги вони приділяють тому, що відбувається навколо. Тобто, це традиційний для Кремля принцип: чим гірше, тим краще. Це добре відволікає увагу Європи від Росії та від російсько-української війни.