Є ймовірність, що наступний глава держави може послабити участь країни в альянсі.
У НАТО побоюються, що після президентських виборів у Франції, які повинні відбутися навесні 2027 року, наступний глава держави може послабити участь країни в альянсі або навіть ініціювати вихід із його військових структур. Про це пише Politico.
Як зазначили журналісти, нещодавні опитування показали, що близько половини французьких виборців підтримують радикальних кандидатів, які мають заперечення щодо НАТО. Ідеться про Марін Ле Пен з ультраправої партії "Національне об’єднання", що хоче вивести Париж із об’єднаного командування блоку, та лідера ультралівих Жана-Люка Меланшона, який заявляв, що хоче вийти з альянсу.
Експерти вважають, що вихід Франції з військових структур НАТО спричинив би шок в альянсі, поставивши під сумнів розміщення французьких військ у Румунії та Естонії, обмеживши доступ до важливого військового обладнання та послабивши військову координацію між 32 членами.
І час для цього відповідний, наголосили у статті: за президентства Дональда Трампа США почали скорочувати свої сили в Європі, змушуючи інших союзників поспішно посилювати власну оборону у відповідь на попередження про те, що Росія може атакувати альянс у цьому десятилітті.
"За меншої присутності США найменше хочеться, щоб велика європейська країна дистанціювалася від альянсу, особливо в той час, коли вся мета полягає в тому, щоб європейці, включно, звичайно, з Францією, взяли на себе більше відповідальності", - сказав старший експерт із питань оборони аналітичного центру Friends of Europe та колишній речник НАТО Джеймі Ши.
На думку деяких політиків, наслідки виходу з єдиного командування НАТО створили б проблеми як для Парижа, так і для самого альянсу.
"Ми сподіваємося, що Франція розуміє довгострокові переваги сильного НАТО… а це також вимагає, щоб Франція була достатньо повноцінно інтегрована в структури НАТО. Тож ми сподіваємося, що в оборонній політиці… вони збережуть свою політичну лінію на сильні позиції", - сказав Politico міністр оборони Фінляндії Антті Хяккянен.
У виданні зауважили, що до президентських виборів залишається ще вісім місяців, тому результат далеко не визначений. Існує також ймовірність, що кандидати пом’якшать свою позицію щодо альянсу після обрання - приблизно так, як це у 2022 році зробила прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні. Але, зазначається, з огляду на історично складні відносини Франції з альянсом загроза для НАТО є серйозною.
"Я боюся цих виборів. Втратити Францію було б жахливо", - сказав анонімно один із дипломатів НАТО.
Згідно з внутрішнім опитуванням альянсу, проведеним цієї весни, результати якого опинилися в розпорядженні Politico, близько 54% французьких виборців відповіли, що проголосували б за збереження членства в НАТО. Зауважується, що це другий найнижчий показник серед 32 країн-членів НАТО після Чорногорії.
У статті йдеться, що французька система президентських виборів у два тури раніше не дозволяла радикальним кандидатам перемагати, оскільки виборці об’єднувалися навколо більш поміркованих претендентів, проте наступного року цього може не статися.
Видання нагадало, що наприкінці травня Ле Пен заявила, що Франція повинна вийти з об’єднаного командування НАТО. Як розповів чиновник, який безпосередньо обізнаний із ситуацією, це не просто риторика, адже на початку року вона також висловила цю позицію під час закритої зустрічі з високопоставленим французьким військовим командувачем.
За його словами, Ле Пен також сказала, що Франції зрештою доведеться відновити контакти з Росією.
Меланшон пішов ще далі. Наприкінці минулого місяця він окреслив деякі зі своїх ключових міжнародних пріоритетів, серед яких - повний вихід із НАТО через "відкрито ворожу" позицію Америки.
"Не може бути й мови про те, щоб залишатися членом НАТО", - заявив він на конференції в червні.
Експерти наголосили, що реалізація цієї загрози мала б серйозні наслідки для НАТО.
"Франція - це не просто член-засновник, а ключовий гравець альянсу… не в останню чергу через її ядерний арсенал. Є лише одна група, яка виграє від цього, і це вороги нашої свободи", - сказала голова комітету Європейського парламенту з питань оборони Марі-Агнес Штрак-Циммерман.
За словами французького генерал-лейтенанта Мішеля Яковлеффа, колишнього заступника начальника штабу військового командування альянсу, теоретично рішення вийти зі структур командування НАТО може бути ухвалене негайно. Французькому президенту не потрібно консультуватися з парламентом, а пункт договору НАТО про вихід протягом одного року стосується лише країн, які залишають політичні структури альянсу. А за політикою Ле Пен це не обов’язково мало б відбутися.
На практиці, однак, процес зайняв би близько року, вважає він, оскільки перехід передбачав би відкликання близько 1000 офіцерів, які постійно працюють у структурах НАТО, а також створення органу зв’язку для подальшої координації з альянсом.
За словами трьох дипломатів НАТО, найбільші побоювання стосуються майбутнього французької бойової групи чисельністю 1200 військовослужбовців у Румунії, неформальної співпраці Франції з НАТО у сфері ядерних озброєнь, а також її спеціалізованих можливостей, таких як супутники та розвідка.
Наприклад, без Франції військові планувальники НАТО втратили б доступ до єдиного в Європі атомного авіаносця, десантного флоту, до складу якого входять кораблі класу Mistral, розвідувальних супутників CERES та потужних військово-морських сил, здатних одночасно розгорнути близько 65% свого флоту. За словами Яковлеффа, цей показник навіть вищий, ніж у США.
"Фактично у нас є потроху всього", – зазначив Яковлефф, додавши, що вихід Франції зі структури командування також матиме "бюджетні наслідки" для альянсу, адже зараз Франція забезпечує 10% щорічного оперативного бюджету НАТО, який становить €5,3 млрд.
Як пишуть автори, вихід зі структур командування НАТО завдав би шкоди і самій Франції.
На думку Яковалеффа, хоча країна збереже своє місце в політичних органах НАТО, включно з правом голосу щодо застосування положення про колективну оборону альянсу, її можливості впливати на військові пропозиції скоротяться, оскільки багато з них заздалегідь узгоджуються військовим штабом НАТО. Це означатиме, що Париж зможе лише "прийняти або відхилити" остаточні пропозиції.
Франція також втратить високі посади всередині альянсу, сказав він, зокрема посаду Верховного головнокомандувача ОЗС НАТО з питань трансформації, посаду заступника командувача у військовому штабі НАТО з питань повітряних сил та посаду начальника штабу на базі альянсу в Брунссумі, Нідерланди. А якщо Франція припинить обмін розвідувальною інформацією, це може ускладнити їй самій доступ до даних про те, що відбувається в інших країнах альянсу.
Вихід, безумовно, означатиме втрату впливу, сказав Яковлефф, і це дорого коштуватиме політично, технічно, оперативно та структурно.
Політично це також може означати, що провідним членом НАТО в Європі стане Німеччина.
"Якщо Франція вийде, а американці скорочуватимуть свою присутність… Німеччині доведеться посилити свою роль. Якщо ви виходите, ви втрачаєте все", - сказав дипломат НАТО.
На думку ексречника альянсу Ши, щоб запобігти найгіршому сценарію, представники НАТО мають почати закулісні контакти з депутатами від "Національного об’єднання" та "Нескореної Франції", щоб переконати їх у негативних наслідках такого кроку, а також запропонувати Парижу більше командних посад, щоб продемонструвати його важливість для альянсу.
Як повідомляв раніше УНІАН, навесні 2026 року пролунала заява Трампа щодо виходу США зі складу НАТО. В інтерв'ю The Telegraph, відповідаючи на запитання про можливий перегляд членства, він заявив: "О так, я б сказав, що це виходить за межі перегляду", фактично поставивши під сумнів непохитність американської присутності в організації.
"Я ніколи не був під впливом НАТО. Я завжди знав, що вони – паперовий тигр, і, до речі, Путін це теж знає", - сказав він.
На думку Трампа, європейські партнери виявилися ненадійними у критичний момент, коли виникла потреба розблокувати Ормузьку протоку, через яку проходить 20% світової нафти.