Німецьке розслідування шкодить і відносинам з Києвом, і іміджу самого ж німецького уряду.
Спроба німецьких правоохоронних органів покарати українських громадян за начебто участь у підриві російського газогону "Північний потік" у вересні 2022 року може мати вкрай негативні наслідки як для відносин Берліна з Києвом, так і для репутації федерального уряду Німеччини. Про це пише британська The Times.
Видання нагадує, що у понеділок у Хорватії затримали українського інструктора з дайвінгу Володимира Журавльова. Німеччина планує домогтися його екстрадиції. Ще один підозрюваний – Сергій Кузнєцов, колишній співробітник контррозвідки СБУ, – вже перебуває під арештом в Німеччині і має постати перед судом приблизно за два місяці. Йому висунули звинувачення у злочинах, які включають знищення споруди та напад на цивільне майно.
Особливу увагу, зазначає The Times, привертає формулювання німецької прокуратури щодо Кузнєцова. Слідство вважає, що він міг діяти "за дорученням державних органів". Саме ця обставина потенційно може мати найбільш серйозні наслідки.
"Якщо це надзвичайно чутливе твердження буде доведено, німецькому уряду доведеться пояснити, чому він продовжує передавати країні, яка підірвала ключовий елемент його енергетичної інфраструктури, кошти, приблизно еквівалентні річному бюджету його міністерства транспорту", - пише видання, маючи на увазі масштабну військову підтримку України з боку Німеччини.
Після повернення Дональда Трампа до Білого дому саме Берлін став найбільшим двостороннім донором України в абсолютному вимірі. За останні 20 місяців Німеччина передала озброєнь щонайменше на 12 млрд євро, а на наступні два роки пообіцяла ще близько 23 млрд євро.
Водночас співпраця між двома країнами поглиблюється і у сфері оборонної промисловості. Німецькі військові та представники оборонних компаній отримують від України дані про використання їхнього озброєння на фронті, а також доступ до низки українських технологій. Серед іншого, йдеться про спільні проєкти у сфері безпілотників і програмного забезпечення.
На цьому тлі розслідування ролі української держави у підриві "Північного потоку" може стати серйозним випробуванням для відносин Берліна і Києва. Президент Володимир Зеленський та українська влада заперечували причетність до атаки, однак, як зазначається у публікації, докази протилежного продовжують накопичуватися.
"Усе це означає, що криміналістична та надзвичайно публічна перевірка того, яку роль, якщо взагалі, відіграла українська держава у вибухах на "Північному потоці", буде глибоко незручною для обох країн", - пише автор публікації.
Видання нагадує, що Німеччина опинилася в іншій ситуації, ніж її сусіди. Швеція та Данія завершили власні розслідування вибухів, не назвавши публічно підозрюваних. Польща ж фактично зайняла протилежну позицію: минулого року суд у Варшаві відмовився екстрадувати Журавльова до Німеччини, заявивши, що газопровід міг бути законною ціллю в межах оборонної війни України.
Берлін не міг просто відмовитися від розслідування, оскільки його політична система та суспільна думка вимагали дотримання юридичних процедур. Тепер, зазначає видання, справа входить у "болісну фінальну частину", наслідки якої можуть позначитися не лише на німецько-українських відносинах, а й на внутрішній політиці Німеччини.
Як писав УНІАН, Німеччина попередила своїх громадян про можливе посилення російських атак на українські міста під час Дня Незалежності 24 серпня та рекомендувала утриматися від поїздок до України. У заяві МЗС зазначено, що удари можуть бути спрямовані на інфраструктуру та цивільні об’єкти, а консульські послуги наразі обмежені.
Також ми розповідали, що Німеччина з 31 липня 2026 року припинила надання тимчасового захисту для українських чоловіків віком від 23 до 60 років, якщо вони не виконали військовий обов’язок або не мають законних підстав для виїзду з України. Для тих, хто вже перебував у країні до цієї дати, захист залишається чинним і автоматично продовжується до березня 2028 року.