Короткочасне, але суперечливе повернення Москви знову розпалило дискусії щодо її місця в Європі, навіть попри триваючу війну проти України.
Цього року на одному з найпрестижніших культурних заходів континенту, Венеціанському кінофестивалі, відбулося суперечливе відкриття російського виставкового павільйону. Це сталося вперше після початку війни РФ проти України.
Павільйон був доступний для публіки лише три дні, але це коротке повернення Москви виявилося ефективним, змусивши Європу відновити дебати, які багато хто вважав уже завершеними, написало видання POLITICO.
"Вони домоглися саме того, чого хотіли. Цей павільйон ніколи не мав відкриватися… Він став гімном пропаганди режиму", – заявила вицепрезидентка Європейського парламенту Піна Піччерно виданню.
У свою чергу заступник прем'єр-міністра Італії Маттео Сальвіні особисто відвідав павільйон і заявив, що "мистецтво не має кордонів, цензури, заборон".
Противники повернення Росії сприйняли відкриття її павільйону як спробу відновити міжнародну легітимність після повномасштабного вторгнення в Україну, а не питання свободи мистецтва.
"Присутність Росії на кінофестивалі – це спроба нормалізувати війну", – сказала Ксенія Малих, кураторка українського павільйону.
Видання зазначило, що Венеціанський кінофестиваль – не перше і не єдине місце, де Росія поступово відновлює свою міжнародну присутність. За останні кілька місяців світові федерації почали знову допускати російських спортсменів до змагань з різних дисциплін, від плавання до гімнастики.
"Росія використовує культуру і спорт як ключові інструменти державної політики. Культура і спорт у РФ завжди слугували досягненню ідеологічних цілей, які наразі полягають у виправданні військової агресії проти України", – зазначив литовський депутат Петрас Ауштревічюс.
Він додав, що в майбутній щорічній доповіді Європейського парламенту щодо України законодавці засудять як рішення Венеціанського кінофестивалю про повернення Росії, так і зростаючу реінтеграцію російських спортсменів у міжнародні змагання, стверджуючи, що спорт і культура "активно використовуються російським і білоруським режимами для державної пропаганди".
Видання підкреслило, що для критиків Москви реальне значення відкриття її павільйону на кінофестивалі цього року полягає в тому, чого багато хто побоюється: поступовому поверненні Росії до Європи.
Напруженість, викликана поверненням Росії, була очевидна у Венеції.
На стінах і вікнах виставкових залів з'явилися синьо-жовті наклейки на згадку про 346 українських митців, які загинули з початку повномасштабного вторгнення Росії. Багато поверхонь також було прикрашено наклейками на кремлівську тематику з гаслом "Смерть у Венеції".
Грузинський активіст Шалва Ніквашвілі, який влаштував протест перед павільйоном, заявив виданню, що Росія "веде війну не тільки за допомогою зброї":
"Той факт, що інститути знову обговорюють, як Росія має брати участь, замість того, щоб говорити про те, чи була вона притягнута до відповідальності, вже змінює наратив на користь Росії".
А молдовський художник Павло Брейла назвав це "бомбою всередині системи":
"Вони точно знають, як це працює. Вони почали з Олімпійських ігор, тепер переходять до мистецтва, балету, культури… Вони будуть продовжувати".
Цього року Росія вперше з'явилася на Венеціанській бієнале після початку війни проти України у 2022 році.
Повернення російського мистецтва на бієнале викликало напруженість вже давно. У квітні глава зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас оголосила про намір Єврокомісії скоротити фінансування заходу на 2 млн євро через участь Росії, 25 європейських країн підтримали заклики виключити Росію з виставки кінофестивалю, а італійський уряд фактично бойкотував відкриття.