Імпорт чіпів із Туреччини та ОАЕ різко зріс після вторгнення РФ в Україну. Можливо, через ці країни європейські товари надходять до Росії.
Росія, схоже, успішно обходить санкції Європейського Союзу та країн "Великої сімки", щоб забезпечити постачання напівпровідників й інших технології, важливих для війни проти України.
Про це пише Bloomberg із посиланням на високопоставленого європейського дипломата, який говорив на умовах анонімності. За його словами, російський імпорт в основному повернувся до рівня 2020 року.
Згідно з аналізом даних про торгівлю, сучасні чіпи та мікросхеми, виготовлені в ЄС та інших державах, доставляються до Росії через треті країни, такі як Туреччина, Об'єднані Арабські Емірати і Казахстан, вважає дипломат.
Поставки з Китаю до Росії також зросли, оскільки Пекін відіграє все більш важливу роль у забезпеченні Москви, додав європейський дипломат. Ці країни за межами ЄС не запроваджували санкцій проти Росії, але більшість із них неодноразово заперечували, що допомагають Кремлю.
Інформація, зібрана організацією Trade Data Monitor з Женеви, вказує на те, що деякі товари під санкціями - зокрема сучасні напівпровідники - перенаправляються до Росії через треті країни, багато з яких різко змінили свої торговельні звички після вторгнення Росії.
У деяких випадках експорт до Росії технологій, які можуть бути використані у військових цілях в Україні, фактично зріс від нуля до мільйонів доларів.
Ключовим прикладом є Казахстан. У 2022 році ця країна експортувала до Росії сучасних напівпровідників на 3,7 мільйона доларів, порівняно з лише 12 тисячами доларів за рік до початку війни.
З 2017 по 2021 рік Росія щороку закуповувала в ЄС, США, Японії та Великої Британії сучасних чіпів і мікросхем на суму в середньому 163 мільйони доларів. У 2022 році ця сума впала приблизно до $60 мільйонів.
Дані показують, що Туреччина, Сербія, ОАЕ та 12 інших економік у Східній Європі та Центральній Азії допомогли компенсувати дефіцит. Водночас поставки високотехнологічних компонентів до цих країн із країн-союзників зросли на аналогічний обсяг.
Подібні закономірності простежуються в сотнях категорій товарів, але це особливо гостро, коли йдеться про сучасні чіпи та мікросхеми, які можна використовувати у військових цілях, сказав європейський дипломат.
Оскільки повномасштабна війна Росії в Україні триває вже другий рік, ЄС та його союзники все більше зосереджуються на згортанні будь-яких лазівок і запобіганні обходу санкцій, які вони запровадили.
Деякі європейські чиновники стурбовані тим, що ЄС все ще не має ефективного апарату для забезпечення виконання запроваджених санкцій та відстає від США. Завдяки довшій історії санкцій проти іноземних держав США мають централізований орган, ефективніші процедури збору інформації, а також суворе законодавство та інструменти для забезпечення дотримання правил у країні та за кордоном.
В ЄС правозастосування являє собою розрізненими зусиллями, які в основному лягають на плечі держав-членів. У той час як Європейська комісія стежить за виконанням санкцій та дає рекомендації, національна влада відповідає за виявлення порушень та накладення штрафів. А це означає, що результати суперечливі.
Зрештою, йдеться про політичну волю, сказав один чиновник ЄС, який бере участь у цьому процесі, і чиновники в різних країнах можуть опинитися під тиском, коли справа доходить до жорстких заходів проти їхніх власних компаній.
"Наші санкції є жорсткими та сприяють стійкій економічній рецесії в Росії. Але їхня ефективність також залежить від того, наскільки добре вони виконуються", - заявив віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс у Болгарії минулого тижня.
Утім, реальний вплив від запроваджених ЄС і країнами G7 санкцій проти Росії у деяких сферах поки що не відповідає очікуванням офіційних осіб.
"Просто підписати нові санкції недостатньо. Урядам зараз потрібні механізми примусового виконання", - сказав Деніел Таннебаум, керівник глобальної практики боротьби з фінансовими злочинами в консалтинговій фірмі Oliver Wyman.
"Було б, звичайно, зручніше для всіх, якби була одна відповідальна інституція на рівні ЄС", - сказав Томс Платаціс, виконуючий обов’язки директора підрозділу фінансової розвідки Латвії.
"Застосування експортних санкцій - це не тривіальне завдання. Кожен уряд хоче, щоб інші країни дотримувалися їх, але вважає за краще бути поблажливим по відношенню до власних компаній. Досвід експортних обмежень під час холодної війни це чітко демонструє. Таким чином, залишення виконання санкцій національним урядам може не завжди працювати ідеально", - сказала Беата Яворчик, головний економіст Європейського банку реконструкції та розвитку.