Американська присутність в регіоні настільки мізерна, що це виглядає як недолугий жарт.
Росія за останнє десятиліття суттєво посилила свої позиції в Арктиці, тоді як Сполучені Штати лише намагаються надолужити роки недостатньої уваги до регіону. Про це йдеться у масштабному дослідженні Business Insider, автори якого проаналізували супутникові знімки, тепловізійні дані, інформацію про морські перевезення та військові карти.
Як пише видання, через танення арктичної криги відкриваються нові морські маршрути та спрощується доступ до величезних запасів нафти, газу й критично важливих корисних копалин. Саме тому Арктика швидко перетворюється на один із ключових майданчиків геополітичного суперництва.
За даними авторів публікації, супутникові знімки демонструють стрімке розширення російської інфраструктури в цьому регіоні. Особливо це помітно на півострові Ямал, де за останні роки сформувався великий центр експорту скрапленого природного газу. Також Росія активно розвиває порти, модернізує військові бази та нарощує можливості Північного морського шляху, який проходить уздовж її арктичного узбережжя.
У матеріалі зазначається, що у 2025 році судна здійснили понад 100 повних проходів Північним морським шляхом, перевізши більш як 3 млн тонн вантажів. Це стало рекордним показником і значно перевищило обсяги перевезень Північно-Західним проходом у Північній Америці.
Окрему увагу автори приділяють криголамному флоту. За їхніми підрахунками, Росія експлуатує 42 криголами, з яких 13 є важкими суднами, здатними працювати в арктичних льодах протягом усього року. Водночас США мають лише один важкий криголам – Polar Star, збудований ще у 1970-х роках.
Видання також розповідає про масштабне військове будівництво Росії в Арктиці. Супутникові знімки фіксують модернізацію авіабаз, розвиток інфраструктури на Кольському півострові та розширення об'єктів Північного флоту. Крім того, Москва продовжує будівництво нових атомних криголамів, хоча окремі проєкти затримуються через проблеми з ланцюгами постачання, що пов'язано з війною проти України.
На цьому тлі американська присутність в Арктиці, як зазначає Business Insider, тривалий час скорочувалася. Багато військових баз, побудованих під час Другої світової війни в Алясці та Гренландії, були закриті або занепали. Сьогодні єдиною постійною американською військовою базою в Гренландії залишається Pituffik Space Base.
Автор книги Polar War ("Полярна війна") Кеннет Розен у коментарі виданню різко розкритикував таку політику Вашингтона.
"Для того щоб демонструвати суверенітет у регіоні, який нам належить і є частиною нашої країни, ми повинні бути там присутні. Один патрульний корабель берегової охорони в Беринговому морі для всієї Аляски – це жарт", - зазначив він.
Водночас, пише видання, США вже почали змінювати підхід. У 2024 році Пентагон визнав недостатній рівень інвестицій в арктичний напрямок, після чого Вашингтон разом із Канадою та Фінляндією домовився про розширення виробництва криголамів. Зокрема, компанія Davie Defense інвестує близько 1 млрд доларів у переобладнання двох верфей у Техасі для будівництва таких суден.
Окрім Росії, дедалі активніше в Арктиці діє Китай. За словами авторів дослідження, Пекін інвестує в інфраструктурні проєкти, прагне отримати доступ до гірничодобувної галузі регіону та поглиблює військову співпрацю з Москвою.
"Арктика все ще може виглядати замерзлою згори, але супутникові знімки показують один із найдинамічніших геополітичних рубежів світу", – підсумовує Business Insider.
Як писав УНІАН, Україна дедалі активніше використовує удари по російській енергетичній інфраструктурі як інструмент геополітичного тиску, підриваючи здатність Москви фінансувати війну та зберігати вплив на світових ринках енергоносіїв.
На тлі економічної кризи й проблем із мобілізацією Кремль опиняється перед ризиком внутрішньополітичної нестабільності, що може мати наслідки для його позицій у Європі. Якщо тенденція збережеться, поразка Росії стане ударом по китайсько‑російському альянсу й водночас посилить трансатлантичну єдність, змінивши баланс сил на континенті.