Європейські політики набирають політичні бали, розповідаючи виборцям, як українці зіпсували все в цих країнах.
Українські біженці в Польщі, Німеччині та Чехії дедалі частіше стають жертвами образ, погроз і фізичного насильства. Причиною погіршення ситуації може бути поширення антиукраїнської риторики, яку використовують місцеві політики та підхоплюють користувачі соціальних мереж. Про це йдеться в розслідуванні The Kyiv Independent.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії українців у країнах ЄС зустрічали хвилею солідарності. Однак згодом ставлення до них почало змінюватися. Зокрема, українки, які заснували в Німеччині організацію Vitsche, розповіли про образи, плювки та агресивну поведінку під час акцій на підтримку України. Вони також заявили, що не відчувають достатнього захисту з боку німецької поліції.
У Чехії українка Катерина Лебед, яка виїхала із Запоріжжя у 2022 році, стала жертвою фізичного нападу в Празі в червні 2025-го. Нападника затримали та засудили до 20 місяців ув'язнення. У Польщі викладачка Варшавського університету Олександра Іванюк зіткнулася з образами через українську мову в громадському транспорті. За її словами, навіть попри страх, вона не хоче відмовлятися від спілкування рідною мовою.
Масштаби проблеми підтверджують і статистичні дані. Згідно з дослідженням PAQ Research, на яке посилаються автори публікації, 57% українців у Чехії зазнавали словесних образ, а 5% – фізичного насильства. Водночас багато постраждалих не звертаються до поліції.
Окрему увагу журналісти приділили політичній риториці. У Німеччині представники ультраправої "Альтернативи для Німеччини" поширюють твердження про надмірне навантаження на соціальну систему через українських біженців. У Чехії прем'єр Андрій Бабіш звинувачував українців у надмірних бюджетних витратах, а в Польщі антиукраїнські гасла використовували під час політичних кампаній Гжегож Браун та Кароль Навроцький.
"Чим ближче ми підходимо до виборів, тим більше поширюються ці наративи, підживлюючи антиукраїнські почуття, погляди та висновки", – зазначила активістка Віце Іакубовська.
Для аналізу інформаційного середовища журналісти The Kyiv Independent дослідили близько 140 тисяч дописів у німецькомовному, чеському та польськомовному сегментах платформи X. Із них 98 тисяч відібрали для подальшого аналізу. Дослідження виявило схожість між антиукраїнськими повідомленнями в соцмережах і заявами політиків.
Американська дослідниця Сьюзен Бенеш вважає, що основним інструментом таких кампаній є страх, який може поступово переростати у виправдання насильства.
"Якщо ти справді хочеш змусити людей прийняти насильство або навіть вдатися до нього, потрібно змусити їх боятися", – пояснила експертка.
Вона також наголосила, що мова ворожнечі є ефективним політичним інструментом для мобілізації прихильників і перекладання відповідальності за суспільні проблеми на іншу групу людей. Польський соціолог Рафал Панковський, своєю чергою, вважає зв'язок між поширенням ненависті в інтернеті та насильством проти українців цілком очевидним.
Як писав УНІАН, Німеччина продовжила дію тимчасового захисту для українських біженців до 4 березня 2028 року. Водночас для новоприбулих чоловіків призовного віку запроваджено додаткові вимоги: вони мають довести законність виїзду з України та підтвердити, що не підлягають мобілізації.
Також ми розповідали, що чеська влада готує зміни до правил для українців із тимчасовим захистом, які передбачають щонайменше дворазове скорочення державних виплат і можливе скасування допомоги для тих, хто не працює. Також пропонується позбавляти тимчасового захисту осіб, які перебувають за межами Шенгенської зони понад 30 днів.