У Сполучених Штатах, на перших великих виборах, які відбулися після повернення Дональда Трампа на посаду президента, представники Демократичної партії здобули кілька перемог. Зокрема, у трьох ключових перегонах – виборах мера Нью-Йорка та губернаторів штатів Вірджинія й Нью-Джерсі. І ситуація тут достатньо цікава.
По-перше, у Нью-Йорку з рекордним показником для міських перегонів – понад 2 мільйони виборців - переміг соціаліст Зохран Мамдані. Він багато наобіцяв, і велике питання, як він це буде втілювати. Адже ані бюджетно, ані політично в нього нічого для цього не розраховано (в його програмі – підвищення податків для корпорацій та багатих, безкоштовні дитсадки і транспорт, замороження орендної плати тощо).
По-друге, поки важко сказати, наскільки це велика перемога для демократів. Так, в Нью-Йорку Мамдані переміг з найбільшою різницею. В інших випадках теж перемогли демократи, однак їх лідерство тут – аналогічне лідерству республіканців в загальнонаціональному конгресі. Тобто, воно мінімальне і, по суті, не робоче. Крім того, варто брати до уваги, що зараз мінімальні рейтинги у Трампа. Тому мінімальні рейтинги і самої Республіканської партії.
Але це – те, чого варто чекати і на проміжних виборах (вибори третини Сенату США заплановані на 3 листопада 2026 року). Адже – просто статистика - серед сучасних американських президентів (у 21 столітті) жоден не зберігав лідерство в Конгресі після проміжних виборів.
Зважаючи, що Трамп статистично найменш популярний (і єдиний, хто його наздоганяв по відсутності популярності - це Трамп першого президентського строку), то мені здається, йому зберегти цю більшість точно не вдасться.
Єдине питання – питання внутрішнього розподілу в партії. Так, республіканці втрачають більшість – ок. Але яка частина буде за Трампа, а яка буде консервативною? Те саме стосується і демократів, адже у них у фаворі зараз багато соціалістів. Умовно, чи готові будуть центристи, уся партія підтримати соціаліста Мамдані лише тому, що він з ними одного кольору?
Таким чином, найбільша інтрига далі буде не в тому, хто скільки займе позицій, а як взагалі будуть виглядати партії. Тобто, чи будуть це класична Республіканська партія і класична Демократична партія.
І ще один момент – попри те, що Трамп вже відреагував на перемогу Мамдані, і, вочевидь, буде розкидатися лозунгами й надалі, він, розуміючи, що дає йому тримати за собою контроль над республіканцями, пропонує і абсолютно інструментальні речі. Тобто, коли запахло смаленим, людина-лозунг вирішує бути людиною дії…
Лише один приклад: свого часу Трамп був одним з тих, хто в часи президентства Барака Обами підбурював республіканців до використання процедури філібастера (це тактика безстрокового затягування дебатів, аби заблокувати законопроєкт – абсолютно безглузда, але юридично дозволена операція). Але зараз, як тільки стало зрозуміло, що у Нью-Йорку перемагає демократ Мамдані, як тільки з'являється опитування, що республіканці можуть втратити контроль над палатою і Сенатом, Трамп починає пушити тему відміни філібастера при першій же можливості. Тобто, виступає за зміну правил, зміну процедури. І, попри купу лозунгів, Трамп починає в усіх цих процедурах чудово розбиратись і явно намагається зменшити потенційний інструментарій для демократів, коли вони прийдуть до влади в Конгресі.
Олександр Краєв, політолог, директор програми "Північна Америка" української дослідницької групи "Українська призма"